Впровадження сучасних систем обліку можна здійснити за рахунок модернізації автоматизованої системи управління технологічним процесом (АСУТП). Існуюча на електростанції АСУ була впроваджена на початку 90-х років і відноситься до цеху теплової автоматики та вимірювань. АСУ складається з обчислювального комплексу і системи вводу-виводу. АСУ працює за методом централізованої обробки всієї інформації, яка поступає.

Система ділиться на такі групи:

Для модернізації АСУ необхідно 1 750 тис. грн. Це дозволить зменшити собівартість виробництва електроенергії на 3%. В свою чергу прогнозоване збільшення обсягу продажу з 104641МВт до 120000 МВт. Це принесе підприємству додатковий прибуток у розмірі:

П1=1,03*(120000-104641)-1750=433 (тис.грн.).

Отже, менш, ніж за рік, підприємство зможе покрити витрати на модернізацію АСУ.

Впровадження сучасних інноваційних технологій. Для нашого підприємства слід придбати право на користування патентом відповідної енергозберігаючої технології у Французького інноваційного центру. Це обійдеться БуТЕС в 3 млн. грн., але дозволить без суттєвого ризику підвищити обсяги виробництва ще на 15%. Прогнозне збільшення обсягу продажу складе ще 138000 МВт./рік. Додатковий прибуток становитиме:

П2=0,15*138000-3000=177 (тис.грн).

Отже, витрати на інновацію ми теж покриємо швидко - за півтора року.

Але тут необхідно ширше впровадження екологічних програм, інакше експорт електроенергії буде припинено через невідповідність екологічної чистоти виробництва умовам ЄС. Тому додатково отриманий нерозподілений прибуток має бути направлений саме на впровадження екологічних заходів, техніко – економічне обґрунтування яких вже розроблене працівниками підприємства. Тільки така послідовність дій дозволить підприємству залишатися конкурентоспроможним на зовнішньому ринку. Ефективність даної стратегії – в її перспективності. При впровадженні підприємством пропонованої стратегії ресурсозбереження воно зможе збільшити свою прибутковість, збільшити обсяги експорту, стабілізувати фінансове становище, закріпитися на зовнішньому ринку, підвищити конкурентоспроможність.

Для нормальної роботи електростанції важливе значення має безперебійне паливозабезпечення. В якості основного палива на БуТЕС використовується кам’яне вугілля Львівсько-Волинського басейну, Донецького басейну, Сілезьке, Ханаське. Оптимізація паливозабезпечення також позитивно відобразиться на показниках конкурентоспроможності. Оптимізація постачання з огляду на динаміку ринків є ключовим завданням, при цьому потрібно керуватись вимогами змін в стратегії постачання згідно євростандартів («Single Sourcing», «Global Sourcing»). Це означає, що придатність постачальника має визначатись не тільки ціновими факторами, а і довгостороковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількісного і якісного розвитку сировини, її вторинної переробки та утилізації. Тому придатним може бути лише багатокритеріальний підхід. Використання багатокритеріального підходу вимагає реалізації такого алгоритму:

- формування системи можливих суттєвих критеріїв;

- формування безконфліктної системи критеріїв;

- оцінка вагомості кожного критерію, оцінка кожного постачальника за обраними критеріями;

- розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальників.

Рекомендується провести оцінку наявних постачальників кам’яного вугілля (оскільки в структурі палива воно займає близько 80%) за методикою багатофакторної оцінки та оптимізувати його постачання. Позначимо відповідно постачальників вугілля Львівсько-Волинського басейну – А, Донецького басейну - Б, Сілезького басейну - В, Ханаського басейну – Г.

Спочатку необхідно визначити систему критеріїв оцінки постачальників.

Шляхом якісного аналізу сформувати систему критеріїв оцінки кожного постачальника [58;с.222]: К1 –ціна вугілля; К2 – можливість під’єднання до внутрівиробничої системи кінцевого виробника; К3 – транспортна гнучкість поставки; К4 – якість вугілля; К5 – можливість постачання точно у визначений час; К6 – гнучкість стосовно динаміки вимог до постачальника; К7 – можливість подальшої переробки відходів; К8 – можливість подальшої утилізації; К9- відстань до кінцевого виробника; К10 – можливість об’єднання інформаційних систем.

Група експертів БуТЕС (6 чоловік) надала дані наступних матриць .

Таблиця 3.1.

Матриця визначення важливості окремих критеріїв

К1/К2 | К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6 | К7 | К8 | К9 | К10 | Число переваг | Важли-вість, % | Послідовність

К1 | - | К1 | К1 | К4 | К5 | К6 | К1 | К1 | К9 | К1 | 5 | 11 | 4

К2 | - | - | К3 | К4 | К5 | К6 | К7 | К8 | К9 | К10 | 0 | 0 | 8

К3 | - | - | - | К4 | К5 | К6 | К7 | К8 | К9 | К10 | 1 | 2 | 7

К4 | - | - | - | - | К4 | К4 | К4 | К4 | К4 | К4 | 9 | 20 | 1

К5 | - | - | - | - | - | К6 | К7 | К5 | К9 | К10 | 4 | 9 | 5

К6 | - | - | - | - | - | - | К6 | К6 | К6 | К6 | 8 | 18 | 2

К7 | - | - | - | - | - | - | - | К7 | К9 | К7 | 5 | 11 | 4

К8 | - | - | - | - | - | - | - | - | К9 | К8 | 3 | 7 | 6

К9 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | К9 | 7 | 15 | 3

К10 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 3 | 7 |