- desire - викли-кання бажання щодо купівлі товару/послуги,

- action - безпосе-редня купівля товару/послуги.

Основними за-собами паблік рілейшнз БуТЕС можуть бути: публі-кації, надання інформації через мережу Інтернет, організація і проведення подій, надання новин, промови, спон-сорство, створення і підтримання певного стилю.

Діяльність паблік рілейшнз розпо-чинається із визначення цілей.

Цілі паблік рілейшнз підприємства мають від-повідати вимогам SMART - від скорочення перших літер англійських слів specific, measurable, achievable, relevant, timed terms[25; с.92].

Тобто, цілі паблік рілейшнз повинні бути:

specific - специфічні (конкретні);

measurable - вимірювальні (мати пев-ну одиницю виміру);

achievable - досяжні (реальні);

relevant - відповідні та взаємоузгоджені;

timed terms - визначені у часовому аспекті.

Реалізація заходів паблік рілейшнз потребує ретельності. Повідомлення про якусь визначну подію, пов'язану з діяльністю організації, набагато легше розмістити в засобах масової інфор-мації, але часто зміст прес-релізу не є визначним. Тому тут відіграють певну роль персональні контакти та стосун-ки менеджера зі зв’язків з громадськістю з публіцистами/журналістами. Ось чо-му менеджеру зі зв’язків з громадськістю слід добре розумітися на тому, що є ціка-вим для інформаційного агентства та аудиторії. Менеджер повинен роз-глядати публіцистів та журналістів як певний окремий ринок та задовольня-ти їх потреби у новинах, щоб вони у свою чергу могли й надалі працюва-ти на користь підприємства.

Провести аналіз ефективності ре-зультатів заходів з паблік рілейшнз дуже складно, оскільки ці захо-ди використовуються разом із інши-ми методами просування. Такі розрахунки потребують проведення маркетингового досліджен-ня шляхом опитування певних груп гро-мадськості з метою виявлення їх став-лення до підприємства до і після проведення певного заходу паблік рілейшнз.

Узагальнюючи наведене вище, не-обхідно зазначити, що паблік рі-лейшнз є одним з найбільш дієвих чинників створення і підтримання по-зитивного іміджу, а, отже, й конкурентоспроможності, особливо при роботі на зовнішньому ринку .

На сьогодні більшість вітчизняних підприємств, що здійснюють ЗЕД, усвідо-мивши вагомість впливу іміджу на конкурентоспроможність підприємства, почали впроваджувати еле-менти паблік рілейшнз у свою прак-тичну діяльність. Але, щоб досягти успіху та ефективності, діяльність з паблік рілейшнз на БуТЕС вимагає постійного розвитку і вдосконалення.

Оцінимо рівень конкурентоспроможності підприємства після впровадження запропонованих заходів.

Розглянемо вплив запропонованих заходів на конкурентоспроможність Бурштинської теплоелектростанції в порівнянні з основними конкурентами на зовнішньому ринку.

Таблиця 3.6.

Порівняльний аналіз стратегій конкурентів

Змінні маркетингу | Наш товар | Данія | Великобританія | Німеччина

Товар

Ціна

Оцінка по

- надійність

-вартість обслуговування |

низька |

середня |

висока |

середня

середня |

середня |

висока |

низька

середня | середня | висока | низька

Збут

В фізичному виразі

Номінальна ціна

Скидки

Стимулювання збуту |

середній |

середній |

високий |

середній

низька | середня | висока | середня

низькі | середні | низькі | середні

середнє | високе | середнє | високе

Торговий персонал

Кількість агентів

Рівень агентів

Навчання |

середня |

низька |

середня |

низька

середній | середній | високий | середній

середнє | відсутнє | середнє | середнє

Реклама, ПР

Розмір бюджету

Творчий рівень |

4% |

5% |

7% |

4%

середній | середній | високий | середній

Стимулювання збуту

Розмір бюджету

Тип стимулювання

- ціна

-скидка

- ін. міри |

Середній

+

+ |

Середній

+

+ |

Високий

+

+

+ |

Середній

+

+

НДДКД

Розмір бюджету

Кількість робітників

Ефективність

Дослідження ринку

Якість систем інформації

Банк даних

Ноу - хау |

середній |

великий |

середній |

середній

50 | 200 | 150 | 180

середня | середня | середня | середня

мало | мало | мало | мало

висока | середня | висока | середня

середній |

середній |

середній |

середній

мало | мало | мало | відсутні

Отже, як бачимо, конкурентоспроможність нашого підприємства порівняно з конкурентами суттєво покращиться. В більшості показників підприємства суттєво виграє (наприклад, в ціні, якості інформації, ПР, репутації), в інших – показники на рівні середньоєвропейських.

Проаналізуємо рівень конкурентоспроможності після впровадження запропонованих заходів згідно формул (1.7, 1.8, 1.9):

Jr= 0,2*1/2*0,9/0,5*130/100 + 0,3*1/2*0,8/0,6*125/108 + 0,3*1/2*0,9/0,6 *140/130 + 0,2*1/2*0,9/0,6*145/100=0,92

Je=0,1*1,2/0,9 + 0,3*0,9/0,7 + 0,1*0,9/0,6 +0,25*1/0,7 +0,25*0,9/0,8=1 ,16

Кn=0,92*1.16=1, 07

Отже, впровадження запропонованих заходів дозволить суттєво підвищити загальний інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства в порівнянні з конкурентами на зовнішньому ринку. Це, в свою чергу, поставить БуТЕС в рівні умови роботи на європейському енергоринку та надасть можливості суттєвого розширення експортної діяльності.

3.3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства на енергетичному ринку.

Підвищення конкурентоспроможності БуТЕС можливе лише за умови формування конкурентного енергетичного ринку. Відсутність конкуренції на ринках первинних енергоносіїв негативно впливає на роботу підприємства і галузі загалом. Підпорядкованість усіх структур енергетичного ринку України державним органам спотворює умови роботи в галузі, яка позбавлена основного важеля ринкової економіки – конкуренції. Тому тільки поглиблення приватизаційних процесів в галузі та обмеженість державного регулювання спроможні відновити комерційний інтерес як самих керівників підприємства, так і національних та іноземних інвесторів.

Не зважаючи на наявні надлишкові генеруючі потужності, БуТЕС донедавна була неспроможна забезпечити стабільне постачання електроенергії. Неплатежі та розрахунки в негрошовій формі за спожиту електроенергію призвели до браку коштів не тільки підприємства, але й цілої галузі. Це, в свою чергу, спричинило зменшення постачання первинних енергоносіїв та періодичні збої в роботі підприємства., що досить суттєво вплинуло на зниження конкурентоспроможності БуТЕС на зовнішньому ринку.

Незважаючи на всі намагання Уряду стабілізувати розрахунки в галузі, цільовий 100% рівень розрахунків грошовими коштами залишається недосяжним, доки НКРЕ та Уряд забороняють обленерго відключати споживачів через можливі екологічні та соціальні наслідки. На нашу думку, ситуацію можна змінити, тільки проводячи громадські заходи з підвищення культури платежів серед споживачів, налагодження активних комунікацій та зворотного зв’язку між кінцевими споживачами електроенергії, генеруючими підприємствами, такими як БуТЕС, посередницькими енергетичними організаціями та державними інституціями територіального й державного рівня.

Вагомою проблемою на шляху формування конкурентоспроможної на зовнішньому ринку енергетичної організації для БуТЕС є невідповідність критеріям ЄС.

Ліквідація такої невідповідності може здійснюватись в умовах української економіки тільки шляхом реалізації поетапних заходів реформування.

Одним з найвагоміших заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності БуТЕС як підприємства, що