Для забезпечення ефекту синергії соціально економічний системі мають бути притаманні певні властивості: Чутливість, когерентність; коеволюція, взаємодоповнюваність, взаємозалежність і взаємовигідність. На мій погляд, вони досягаються і через стратегічні рішення у сфері інвестиційної діяльності, зокрема шляхом спрямування інвестицій у розвиток тієї складової бізнес-системи, без якої синергетичний ефект не може зростати. Переносячи зазначені вище властивості системи у контекст підприємства, акцентуємо на тих із них, які можуть детермінувати результати організаційних змін і повинні враховуватися при розробленні інвестиційної стратегії (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1-Характеристики бізнес-системи, які забезпечують її синергію, і їх вплив на зміст інвестиційної діяльності при плануванні розвитку підприємства

Назва характеристики | Трактування сутності характеристики | Вплив на зміст інвестиційної діяльності при плануванні розвитку підприємства

Чутливість | Здатність реагувати на зміни у зовнішньому середовищі | Потребує як інвестування у створення інформаційної системи цільового чи загального призначення, так і в розвиток персоналу

Когерентність | Узгодженість системи, яка полягає в синхронності процесів змін стану різних її елементів у короткострокових періодів | Повинна враховувати в ході планування й оперативного управління реалізацією інвестиційних проектів

Коеволюція | Збіг у різних елементів системи трансформаційних циклів розвитку у довгостроковому періоді | Потребує врахування в ході розробки інвестиційної стратегії для підтримання структурно-функціонального балансу

Взаємодовню-ваність | Здатність елементів системи порізному змінювати властиво-

сті матеріально-енергетично-інформаційних потоків | Важливо враховувати для того, щоб об’єкт міг виконувати цільову функцію

Взаємозалеж-ність | Такі зв’язки між елементами системи, за яких зміна стану одних елементів викликає зміни в інших | Важливо брати до уваги за структурних трансформацій для обрахування повного обсягу інвестиційних потреб

Взаємовигід-ність | Спільне функціонування елементів поліпшує їх стан більшою мірою, ніж відокремлене функціонування | Потребує інвестування у розвиток усіх елементів бізнес-системи, в т.ч. її соціальної складової для підвищення зацікавленості у співпраці

Основним джерелом залучення виробничих чинників, необхідних для реалізації стратегії розвитку підприємства, є інвестиції. Однак інвестиційна діяльність не може лише задовольняти поточні інвестиційні потреби, які визначаються необхідністю заміни матеріальних чи нематеріальних активів у зв’язку зі змінами обсягу та структури господарської діяльності. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства має бути спрямоване на вирішення завдання зміцнення його стратегічних ринкових позицій, що потребує узгодження організаційних змін і задоволення відповідних інвестиційних потреб на кожному етапі життєвого циклу.

Можна припустити, що існують певні відмінності в управлінні інвестиційною діяльністю на різних етапах життєвого циклу підприємницької структури. Відправною точкою в обґрунтуванні інвестиційних рішень має бути інновація, втілення якої зможе надати системі нової якості. Це безпосередньо пов’язує інвестиційну стратегію зі змістом інноваційної стратегії і зумовлює зміну пріоритетів у процесі їх формування на різних стадіях життєвого циклу підприємства, що відображено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2-Взаємозв’язок і прірітети інноваційної та інвестиційної стратегії на етапах життєвого циклу підприємства

Страте-гії | Етапи життєвого циклу

Народження | Зростання | Зрілість | Занепад | Відродже-ння

Іннова-ційна | Пошук перспективної підприємниць-кої ідеї, яка лежатиме в основі створюваного бізнесу | Інноваційна діяльність для розвитку продукту і ринку, формування ефективних бізнес-процесів | Інноваційна діяльність з метою вдосконале-ння бізнес-системи і бізнес-процесів, формування нових бізнес-проектів | Самозаспо-коєння, ослабле-ння уваги до інновацій | Пошук і реалізація інновацій, які сприяти-муть відроджу-нню бізнесу

Інвести-ційна | Визначення оптимального способу залучення капіталу для реалізації бізнес-проекту | Інвестування у розвиток матеріально-технічної бази і розширення присутності на ринку | Аналіз умов і обґрунтував-ння доцільності реалізації нових інвестицій-них проектів; портфельні інвестиції | Згортання власних інвестицій-них програм, оцінка вартості майнового комплексу для продажу | Оцінка рин-кової цінно-сті під-приємства, обгрунтува-ння доціль-ності додат-кової емісії акцій, інвес-тування ди-версифікації діяльності

Розуміння взаємозв’язку інвестиційної стратегії з іншими важливими елементами стратегічного вибору підприємства дає змогу ефективніше вибудовувати процес її розробки, взаємоузгоджуючи інвестиційні рішення для різних елементів і напрямів бізнесу підприємства і сприяючи його кількісному і якісному зростанню як цілісної і ефективної бізнес-системи. При цьому важливо ретельно обґрунтувати способи формування інвестиційних ресурсів, остерігаючись надмірного захоплення позиковим капіталом і враховуючи можливість мінімізації інвестиційних потреб.[16;c.60-68]

2.2Державні закупівлі,як чинник розвитку підприємництва в Україні

Сучасний стан державних закупівель можна охарактеризувати як перехідний. У зв’язку з цим виникають питання щодо формування ефективного фінансово-економічного та організаційно-правового механізму конкурентоспроможного ринку державних закупівель.

Загострення кризи при закупівлях товарів(робіт,послуг) у 90-х роках XX ст.,як по бартеру, так і за власні кошти, завдавало величезних збитків державі. По-перше, закупівлі здійснювалися, переважно, за завищеними цінами. По-друге, на підприємства постачалося старе устаткування під виглядом і за ціною нового. По-третє, різні фірми-постачальники, одержавши попередню оплату на постачання, з часом зникали, що збільшувало безнадійну дебіторську заборгованість.

У липні 2000р. набув чинності Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в якому закладено механізм реалізації державних закупівель через здійснення тендерів(конкурсних торгів). Метою цього Закону є створення конкурентного середовища й запобігання проявам корупції у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів за державні кошти та досягнення оптимального й раціонального їхнього використання. Розвиток конкуренції має відповідати загальним цілям держави щодо реалізації розвитку соціально-економічних програм і спрямовуватись на їхнє виконання.

Організатору тендеру не потрібно вивчати окремі пропозиції ринку, оскільки тендерні