називають статистичними методами оцінки ефективності інвестицій. Ці методи спираються на проектні, планові і фактичні дані про витрати і результати, обумовлені реалізацією інвестиційних проектів. При використанні цих методів в окремих випадках удаються до такого статистичного методу, як розрахунок середньорічних даних про витрати і результати (доходах) за весь термін використання інвестиційного проекту. Даний прийом використовується в тих ситуаціях, коли витрати і результати нерівномірно розподіляються по роках застосування інвестиційного проекту.
В результаті такого методичного прийому не повною мірою враховується часовий аспект вартості грошей, чинники, пов'язані з інфляцією і ризиком. Одночасно з цим ускладнюється процес проведення порівняльного аналізу проектних і фактичних даних по роках використання інвестиційного проекту. Тому статистичні методи оцінки (методи, що не включають дисконтування) найраціональніше застосовувати в тих випадках, коли витрати і результати рівномірно розподілені по роках реалізації інвестиційних проектів і термін їх окупності охоплює невеликий проміжок часу - до п'яти років. Проте, завдяки своїй простоті, загальнодоступності для розуміння більшістю фахівців фірм, високої швидкості розрахунку ефективності інвестиційних проектів і доступності до отримання необхідних даних, ці методи набули найширшого поширення на практиці. Основні їх недоліки - охоплення короткого періоду часу, ігнорування часового аспекту вартості грошей і нерівномірного розподілу грошових потоків протягом всього терміну функціонування інвестиційних проектів.
Всю сукупність статистичних методів оцінки ефективності інвестицій можна умовно розділити на дві групи:
1. Методи абсолютної ефективності інвестицій;
2. Методи порівняльної ефективності варіантів капітальних вкладень.
Теорія абсолютної ефективності капітальних вкладень виходить з припущення, що реалізації або впровадженню підлягає такій інвестиційний проект, який забезпечує виконання встановлених інвестором нормативів ефективності використання капітальних вкладень. До таких нормативів відноситься нормативний термін корисного використання інвестиційного проекту, або отримання заданої норми прибутку на капітал.
Проект підлягає впровадженню, якщо очікуване значення вищеназваних показників буде рівним або великим їх нормативних значень.
Для оцінки абсолютної ефективності використовують показники:
Коефіцієнт економічної ефективності (К), який розраховується:
а) для окремих проектів або форм відтворення:
К= приріст прибутку \ кошторисна вартість проекту (2.2)
де приріст прибутку - різниця розмірів прибутку за попередній та розрахований період;
б) для підприємств, які будуються
К = Загальна вартість проекту \ кошторисна вартість проекту (2.3)
Розрахункові значення коефіцієнту (К) повинні порівнюватися з нормативним коефіцієнтом (Кн), який установлюється централізовано Міністерством економіки на певний період по галузях діяльності та формах відтворення.
Для визнання проекту капіталовкладень доцільним необхідно, щоб К>КН.
Термін окупності (Т).
Т = 1\К = сума Кв\ сума П, Т?Тн (2.4)
Теорія порівняльної ефективності капітальних вкладень виходить з передумови, що впровадженню (реалізації) підлягає такій інвестиційний проект з декількох (не менше двох), який забезпечує або мінімальну суму приведених витрат, або максимум прибутку, або максимум накопиченого ефекту за розрахунковий період його використання.
До групи методів порівняльної оцінки ефективності інвестицій відносяться:
1. Метод накопиченого сальдо грошового потоку (накопиченого ефекту) за розрахунковий період;
2. Метод порівняльної ефективності - метод приведених витрат;
3. Метод порівняння прибутку.
Показник приведених витрат обчислюється за формулою:
ПЗ = ВО + Кн х КВ (2.5)
Доцільним враховується проект капітальних вкладень з мінімальними приведеними витратами.
Дисконтування - метод оцінки інвестиційних проектів шляхом виразу майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проектів, через їх вартість у нинішній момент часу Методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні, застосовуються у випадках великомасштабних інвестиційних проектів, реалізація яких вимагає значного часу.
Методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:
метод чистої приведеної вартості (метод чистої дисконтованої вартості, метод чистої поточної вартості);
метод внутрішньої норми прибутку;
дисконтований термін окупності інвестицій;
індекс прибутковості;
метод аннуїтета.
Метод оцінки ефективності інвестиційного проекту на основі чистої приведеної вартості дозволяє прийняти управлінське рішення про доцільність реалізації проекту виходячи з порівняння суми майбутніх дисконтованих доходів з витратами, необхідними для реалізації проекту (капітальними вкладеннями).
Чиста приведена вартість (NPV) визначається як сума потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду:
, (2.6)
де ІСt - інвестиції (витрати), зроблені за період t.
Якщо значення NPV при заданій норми дисконту додатне (NPV > 0), можна вважати проект ефективним і розглядати питання про його прийняття чи подальший аналіз. Чим більше значення NPV, тим ефективніший проект. Якщо NPV < 0, то проект вважається неефективним.
Індекс прибутковості (РІ) - це відношення приведених грошових доходів до приведених на початок реалізації проекту інвестиційним витратам, тобто
. (2.7)
Індекс прибутковості інвестицій тісно пов'язаний із NPV: якщо значення NPV додатне, то РІ > 1, і навпаки. Таким чином, якщо РІ > 1, то проект вважається ефективним, а якщо РІ < 1 - неефективним.
Внутрішня норма прибутковості (IRR) є нормою дисконту r при NPV = 0 (тобто розмір зведених ефектів дорівнює зведеним капіталовкладенням), яку визначають за формулою
. (2.8)
Якщо значення NPV інвестиційного проекту дає відповідь на запитання про його ефективність при певній заданій нормі дисконту r, то ІRR визначають методом послідовних наближень і порівнюють з необхідною інвестору нормою прибутку на вкладений капітал. Якщо значення ІRR не менше від потрібної норми прибутку на капітал, інвестиції виправдані. У противному разі проект відхиляють.
Розрахунок аннуїтета найчастіше зводиться до обчислення загальної суми витрат на придбання за сучасною загальною вартістю платежу, які потім рівномірно розподіляються на всю тривалість інвестиційного проекту.
Крім економічного, від реалізації інвестиційного проекту можуть бути отримані соціальний і екологічний ефекти. Тому при розробці проекту повинна проводитися оцінка його соціальних і екологічних наслідків, а також витрат, пов'язаних з соціальними заходами і охороною навколишнього середовища.
Оцінка соціальних результатів проекту припускає, що проект повинен відповідати соціальним нормам, стандартам і умовам