І, нарешті, у ряді випадків відзначається, що інвестиції яв-ляють собою довгострокове вкладення засобів. Безумовно, окремі форми інвестицій (насамперед капітальні вкладення, інвестиції в акції тощо) довгострокові, однак інвестиції можуть бути і корот-костроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в облігації, депозитні сертифікати з періодом обігу до одного року).

Розмаїття визначення «інвестиції» в сучасній вітчизняній і за-рубіжній літературі значною мірою пояснюється широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Тому, щоб з'ясувати зміст її, варто розглянути основні характеристики, що формують її сутність.

Відповідно до закону України «Про інвестиційну діяльність», під інвестиціями розуміються усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект 5.

Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, щовитрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності.

Інвестиційні пропозиції (проекти) є специфічними видами інвестицій, що здійснюються окремими особами і фірмами в приватному секторі, а також урядами різних країн і організаціями державного сектора.

У обох секторах керівники стикаються з необхідністю приймати рішення про прийняття або відхилення запропонованого інвестиційного проекту, або про вибір певної кількості варіантів проектів з набору запропонованих альтернативних інвестиційних проектів.

Більш докладно економічну природу інвестицій проясняє класифікація, в основу якої закладені різні ознаки (Додаток Е). В якості таких надалі використовуються:

1) види інвестицій;

2) об'єкти вкладення засобів;

3) характер участі в інвестуванні;

4) регіональна ознака:

5) період інвестування;

6) форми власності;

7) форми участі інвестора;

8) ступінь ризику;

9) форми відтворення.

1. Види інвестицій прийнято поділяти на:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме і нерухоме майно;

майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого ("ноу -хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;

інші цінності.

2. Відносно об'єктів вкладення засобів інвестиції поділяють на:

реальні інвестиції, або вкладення засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування і т.п.) і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення і т.п.) активи;

фінансові інвестиції, або вкладення засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.

3. За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції розподіляються на такі види:

прямі, що припускають особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів.

непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують за своїм розсудом найбільш ефективним способом фінансові засоби. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.

4. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції:

внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави;

іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій;

закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна й ін.). 

. За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:

короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати);

довгострокові, тривалістю понад один рік.

6. За формами власності інвестиції поділяються на:

приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами і установами.

7. Форми участі інвестора:

часткова участь у створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);

створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю;

придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;

придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.

8. За ступенем ризику інвестиції діляться на такі види:

безризикові;

ризикові.

Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:

а) можливість втрати всієї суми розраховує мого прибутку. Допустимий ризик;

б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розраховує мого валового прибутку після реалізації проекту. В цьому випадку ризик є критичним;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.

9. Відтворення може здійснюватися в однійз таких форм інвестицій:

нове будівництво, або будівництво підприємств, будинків, споруд, здійснюваний на новихплощах і по попередньо затвердженому проекту;

розширення діючогопідприємства - будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів із метою збільшення виробничої потужності;

реконструкція діючого підприємства - здійснення по єдиному проекті повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою зміни профілю випуску нової продукції;

технічне переозброєння-комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.

Наведена класифікація інвестицій відображає найсуттєвіші ознаки інвестицій. Втім у наукових джерелах зустрічаються й інші класифікації.

Суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та учасниками) можуть бути фізичні і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти