- оподаткування на боці інвестора сум індексації статутного фонду в розмірі індексації балансової вартості основних засобів;

- оподаткування у джерела виплати доходів масового (публічного) інвестора - громадян, отриманих від продажу належних їм цінних паперів юридичним особам, в порядку, установленому для оподаткування доходів на оплату праці, що призводить до викривлення бази оподаткування та безпідставного завищення податкових зобов’язань.

Як наслідок, через блокування джерел надходження інвестиційних ресурсів в народне господарство істотно звузилась економічна база справляння податків та інших обов’язкових платежів, скоротилось використання окремих фінансових інструментів фондового ринку. Залишається лише сподіватися, що розроблені законопроекти, спрямовані на розблокування фондового ринку та поліпшення інвестиційного клімату в Україні дійсно будуть прийняті і реально запрацюють.

Ринок цінних паперів України знаходиться на етапі вирішальних зусиль для переходу із статусу механізму обслуговування процесів перерозподілу капіталу в повноцінний сегмент економіки, який є головним мірилом розвитку та багатства країни, механізмом залучення та збереження коштів населення, засобом накопичення та перерозподілу активів від неприбуткових до прибуткових галузей та суб’єктів господарювання.

Особливу вагу набувають питання розвитку ринку цінних паперів з огляду на процеси глобалізації та євроінтеграції, які в найближчі часи проходитиме економіка України. Необхідно врахувати національні інтереси та зберегти важелі впливу на ці процеси.

Отже, найважливішими проблемами, які потребують вирішення в найближчий час є такі: захист прав інвесторів, зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами на організованому ринку та забезпечення його прозорості, удосконалення правових засад випуску та обігу цінних паперів і деривативів, сприяння запровадженню нових інструментів та поліпшенню їх інвестиційних характеристик, інституціалізація фондового ринку, розбудова національної депозитарної системи, державне регулювання.

Для поступової адаптації національного законодавства до законодавства ЄС та до вимог Світової організації торгівлі повинні бути прийняті нормативно-правові акти, що регулюватимуть питання:

подальшого реформування податкової системи;

формування нормативно-правової бази, що сприятиме функціонуванню фондового ринку;

захисту внесків громадян із страхування їх життя, здоров'я, на недержавне пенсійне забезпечення.

Стратегічною метою податкової політики є створення стабільної податкової системи, яка забезпечувала б достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, створення умов для подальшого інтегрування України до світової економіки [22, c. 38].

Основним завданням податкової реформи є:

- зниження податкового навантаження шляхом скорочення переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці для формування солідарних соціальних фондів та перехід до формування персоніфікованих фондів;

- розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; запровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктами - платниками податків;

- запровадження оподаткування нерухомості;

- стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств з удосконаленням умов оподаткування, що стимулюють поновлення основних виробничих фондів та розвиток малого бізнесу;

- підвищення рівня сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.

Якщо дійсно дбати про функціонування вільного фондового ринку у певному економічному просторі, необхідно створити правове поле для виникнення нових інституцій, які не були б обтяжені наслідками приватизації та створювались для залучення капіталу з ринку. З цією метою необхідно в нормативних документах про регулювання діяльності акціонерних товариств передбачити наступне:

а) фіскальні стимули для функціонування акціонерного товариства, яке прийняло на себе зобов’язання підтримувати постійний двохсторонній лістинг акцій на організованому ринку;

б) регулярне надання повноцінної інформації про свою діяльність акціонерних товариств в обсягах, що відповідають міжнародним стандартам;

в) прийняття внутрішніх стандартів корпоративної політики, які відповідають принципам корпоративного управління в Україні.

До фіскальних стимулів, на мій погляд, може відноситись право на інвестування до цих акціонерних товариств активів недержавних пенсійних фондів, а також надання права виходу на міжнародні ринки капіталу.

Економічною складовою процесу захисту інтересів мінорітарних акціонерів є створення умов для більш широкого залучення до операцій на фондовому ринку фізичних осіб. Одним із заходів може бути встановлення на певний період пільгового оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з цінними паперами і внаслідок володіння ними, причому тут ефективним видається прийняття гнучкої системи ставок в залежності від виду отриманих доходів – дивіденди, доходи від продажу акцій із спекулятивною метою чи від участі в інвестиційних фондах т.п. Така система, до речі, працює у США, де діють різні ставки оподаткування [11, с. 72].

Необхідно також забезпечити рівний підхід до оподаткування різних сегментів фінансового ринку і усунути дискримінацію тих громадян України, які обрали об’єктом інвестування ринок цінних паперів України. Зараз доходи від цих операцій оподатковуються по найвищій ставці порівняно з доходами від депозитів або страхових полісів [11, с. 73].

З метою створення сприятливих умов для розвитку фондового ринку, зростання залучення заощаджень населення в цінні папери, активізації механізму інвестицій в економіку через випуск цінних паперів постає необхідність звільнення від оподаткування операцій з цінними паперами та доходів по них. Це зумовлено, з одного боку, незначними надходженнями податків та інших обов’язкових платежів від фондового ринку, а з іншого - повним пригніченням інвестиційної діяльності в країні, яке відбулося значною мірою через дестимулюючу фіскальну орієнтацію діючої системи оподаткування.

Перш за все це стосується застосування таких норм податкового законодавства:

- оподаткування в момент отримання позикових коштів, що залучаються боржником шляхом випуску боргових цінних паперів (корпоративних облігацій, ощадних сертифікатів, інших цінних паперів з обмеженим строком дії);

- оподаткування в момент залучення коштів спільного інвестування, отриманих інвестиційним (взаємним) фондом шляхом розміщення пайових цінних паперів, що не мають статусу корпоративних прав;

- подвійне оподаткування дивідендів для власника корпоративних