Наслідки сьогоднішньої кризи будуть менш болючими для вітчизняної економіки, ніж на початку 90-х років XX ст., коли Україна переживала потужні структурні зміни. Як правило, цикл розвитку економіки виглядає таким чи-ном. Упродовж підйому інвестиції насамперед надходять до сировинних галу-зей, де починається структурна перебудова економіки. Зростають ціни на ме-тал, нафту тощо. Однак, згодом у цій сфері відбувається падіння, яке призво-дить до економічної кризи. Водночас запроваджуються нові технології та ноу-хау, які не застосовувалися під час падіння.

Фінансово-економічна криза, яка сьогодні спостері-гається в Україні, є наслідком наявності значної кількості як світових фінансових ресурсів, так і вітчизняних. На думку К. Іванової, з кризи варто вихо-дити регуляторними методами. Зокрема, держава має підтримувати та стиму-лювати розвиток провідних галузей вітчизняної економіки, які здатні вижити у складних умовах фінансової кризи [19, с. 175].

За оцінками експертів, світова економічна криза відбувається кожні 40 років, а кожні 80 років спостерігається криза у фінансовому секторі. Найбільш складною і важкою для економіки є промислова криза, коли відбувається структурна перебудова промисловості. Якщо фінансові кризи, як правило, тривають два з половиною роки, то промислові — близько п'яти років.

Цикли зростання або падіння акцій на фондовому ринку безпосереднім чином відображають і темпи економічного зростання або па-діння країни. Падіння ринків акцій у 2008 р. (фондові індекси на 26 листопада 2008 р. порівняно з 31 грудня 2007 р., в доларовому еквіваленті) складає: США - 34,2%, Японія - 36,9%, Велика Британія - 50,2%, Франція - 50.2%. Німеч-чина - 50,2%, Італія — 54,5%, Бразилія — 56,2%, Чехія - 57,7%. Польща -58,8%, Індія - 64,6%, Китай - 70,9%. Росія -71,2% [19, с. 175].

За оцінкою фахівців, економіка США знаходиться нині в кра-щому випадку на півдорозі через рецесію, яка буде найдовшою та найглибшою у повоєнній історії [19, с. 175]. В рецесії знаходяться всі промислово розвинені економіки світу. Багатьом розвиненим ринкам, включаючи Китай, загрожує жорстке приземлення. Головним ризиком у цій ситуації є «токсична суміш» економіч-ної стагнації, рецесії та падіння цін. Вразливими є ринки Європи (Угорщина, Румунія та Болгарія), ключові ринки Ла-тинської Америки (Аргентина, Венесуела, Еквадор і Мексика), держави Азії (Пакистан, Індонезія), а також Росія. Україна та країни Балтії відчують силь-ний фінансовий тиск [19, с. 175]. В країнах, де традиція командної економіки штовхає уряд до державного капі-талізму, цей феномен особливо очевидний. Національні нафтові компанії та інші державні підприємства, а також суверенні фонди допустили політиків і чиновників до процесу прийняття економічних рішень.

Тепер до цієї гри приєдналися й США. Нью-Йорк вже не є фінансовою столицею Америки, ця роль перейшла до Вашингтону, де законодавці прий-мають економічні рішення, керуючись популістськими політичними мотива-ми. Компанії та сектори, яким слід було дати потонути, садять в рятувальні шлюпки. Ця драма розігрується в Європі та Азії. Шанхай поступається роллю двигуна економічного зростання Пекіну, Мумбай - Делі, а Дубаї - Абу-Дабі. Перша у світі глобальна рецесія тільки починається [19, с. 174].

Протягом року світові рейтингові агентства один за одним зменшують рейтинги України і цим посилають сигнал для інвесторів про те, що ризики в Україні зростають. У червні 2008 р. Всесвітній банк у своїй доповіді «Фінансу-вання глобального розвитку 2008» вніс Україну разом з Росією й Казахстаном, у список країн, які ризикують більше всіх постраждати від світової фінансової кризи [19, с. 175]. Заданими агентства «Франс Пресс», Всесвітній банк готовий збільшити об'єм допомоги країнам, що розвиваються для подолання наслідків гло-бальної фінансової кризи та виділити на ці цілі додатково 100 млрд. дол. США в найближчі три роки [19, с. 175].

На перегляд свого бачення перспектив українського фінансового ринку пішло агентство "Мооdy`s", яке змінило прогноз українських рейтингів з пози-тивного до стабільного [19, с. 177].

Більшість аналітиків вважають, що політична нестабільність в Україні та рішення, які ухвалюють інвестори щодо України, взаємопов'язані. Але полі-тична нестабільність в Україні триває вже багато років, вона не заважала ін-весторам працювати в Україні, поки не сталася глобальна фінансова криза. Зараз змінилася не внутрішня невизначеність, змінився глобальний клімат, тому експерти "Мооdy`s" вважають, що сигнал, який потрібно дати фінансовим ринкам, має полягати з тому, що навряд чи рейтинг України підніметься упродовж найближчих 15 місяців [19, с. 177].

Деякі західні аналітики прогнозують стрімке падіння темпів підвищення ВВП. На американську економіку вже не діє перманентне зниження Федеральною резервною системою США облікової ставки для здешевлення ресурсів. Ні сьогодні вона становить лише 2%, тоді як ще рік тому була на рівні 5%, однак активізація ділової активності не спостерігається, оскільки американсь-ка фінансова система фактично заморожена [19, с. 177].

Найбільш песимістично налаштовані аналітики називають світову фінан-сову кризу 2008 р. початком Другої Великої депресії.

Більшість аналітиків упевнені, що український фондовий ринок сягне свого історичного максимуму (1200 пунктів індексу ПФТС у середині січня 2008 р.) лише через рік-півтора після початку відновлення світової фінансової системи. Це означає, що стабільне зростання українського фондового ринку відновиться лише після закінчення світової кризи - до цього ринок то зроста-тиме, то пришвидшено падатиме.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, зростання глобального ВВП сповільниться з 5% у 2007 р. до З% у 2009 р. Загальмується й інфляція: у МВФ вважають, що в 2009 р. зростання споживчих цін у розвинених країнах знизиться до 2% (тоді, як у 2008 р. воно становило близько 3,6% [19, с. 177]). Українська економіка сповільниться з 7% на рік у 2008