У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

Нарешті, ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлює, що «вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)» [3].

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Отже, перелічені вище інструменти ринку цінних паперів є фіктивним капіталом першого порядку.

Як зазначалося вище, до інструментів ринку цінних паперів належать також похідні цінні папери - фіктивний капітал другого і третього порядків. Узагальнено їх називають деривативами. На відміну від акцій і облігацій, поява яких обумовлена тим посередніми потребами відтворювального процесу, виникнення похідних цінних паперів викликано необхідністю перерозподілу цінових ризиків, основна економічна функція яких - надання суб'єктам механізму хеджування, тобто страхування від зміни цін на ринку капіталів. Ринок похідних цінних паперів - найбільш ди-намічний сегмент світових фондових ринків. В Україні процес їх реєстрації розпочався у 2000 р.

«Опціон - це фінансовий інструмент, який дає право його по-купцю на купівлю (продаж) певної кількості фінансових інструме-нтів за обумовленою ціною у конкретний термін. Таким чином, опціон - це право, а не обов'язок укладати угоди» [16, c.45].

Основними видами опціонів є акціонерні «права»; варанти (ордери); опціони "пут" і "кол".

"Право" - це опціон на право придбання частки нового ви-пуску простих акцій за встановленим курсом протягом певного, досить короткого періоду. "Права" вини-кають тоді, коли компанія мобілізує грошові кошти шляхом ново-го випуску звичайних акцій.

«Варант – довгостроковий опціон, що дає власникові право купити акцію за курсом, визначеним у самому варанті (термін дії варанта – 5, 10, 20 і більше років). Існують також варанти без обмеження терміну дії» [16, c.45].

Варант - це вид опціону, що дозволяє його власникові купувати прості, привілейовані акції, облігації; він виникає тільки у корпоративному секторі економіки.

Варанти не приносять дивідендів, не дають права на части-ну активів компанії. Єдина можливість одержання доходу від ва-ранту - динаміка зростання курсу та вартості портфеля акцій.

Українське законодавство передбачає випуск варантів. Але вони є деривативами, тому повинні випускатися емітентами разом з привілейованими акціями або облігаціями. Згідно з українським законодавством, варант є різновидом опціону на купівлю.

Ще один інструмент ринку цінних паперів - опціон - це обіговий фінансовий інструмент, що дає його покупцю право на покупку (продаж) певної фінансових інструме-нтів за обумовленою ціною у визначений термін.

Опціон "кол" (на купівлю) - це обіговий фінансовий ін-струмент, що дає право його власникові купити фінансові інстру-менти за фіксованою ціною протягом певного періоду. Опціон "пут" (на продаж) - це обіговий фінансовий інстру-мент, що дає право його покупцю продати фінансові інструменти за фіксованою ціною у певний термін.

Опціони "пут" і "кол" - це похідні цінні папери, тому що їх вартість є похідною від динаміки курсів тих фінансових активів, які лежать в їх основі. На фондових ринках опціони "пут" і "кол" використовують для операцій з простими акціями; борговими інструментами; фондовими індексами; іноземною валютою; товарними або фінансовими ф'ючерсами.

Отже, похідні цінні папери є фіктивним капіталом другого і третього порядку. З точки зору андерайтера, емісія та продаж опціонів - це ви-гідний бізнес, тому що частіше за все опціони залишаються неви-конаними у визначений термін, і в андерайтера залишається плата за опціон.

Підсумовуючи викладене в даному пункті, зазначимо, що інструментами ринку цінних паперів є як емісійні цінні папери (акції, різні види облігацій, сертифікати ФОН та інвестиційні сертифікати, казначейські зобов’язання), так і похідні цінні папери (депозитні свідоцтва, варанти, сертифікати інвестиційних фондів, опціони та ф’ючерси).

1.1.3 Основні учасники фондового ринку

Учасниками фондового ринку, відповідно до закону, є емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку [3].

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками [3].

Категорії вітчизняних емітентів та різні види цінних паперів, які вони випускають, показані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Категорії емітентів та види цінних паперів, які вони випускають

Цінні папери | Категорія емітентів

Підприємства | Банки | ІСІ | Державні органи

Акції | Прості й привілейовані, зовнішні | Прості | -

Облігації | Підприємств, зовнішніх позик (на євроринку й іноземних ринках) | - | Внутрішніх і зовнішніх дер-жавних позик, місцевих позик

Сертифікати | - | Ощадні | Інвестиційні | -

Векселі | «Комерційні» | Банківські | - | Казначейські, місцевих бюд-жетів, «пенсій-ні», «митні»

Інші | - | Депозитарні розписки | - | Державні каз-начейські зобо-в’язання, іпо-течні папери

Емітенти збільшують масу цінних паперів на ринку, вкладаючи кошти, що мобілізовані від продажу власно емітованих інструментів, у цінні папери й корпоративні права інших емітентів, нерухомість, операції з якими здатні приносити дохід корпоративним і пайовим інвестиційними фондам. Емітентами можуть бути акціонерні товариства, причому «публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій» [2].

Емітентами можуть бути також інвестиційні компанії, які випускають від власного імені інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду і займаються його управлінням.

Емітентам на ринку