| 14855,5 | 19509,2
ТзОВ "Залізнична пекарня"
ROE | 0,71 | 0,68 | 0,8 | -0,03 | 0,12 | 0,09
ROA | 3,81 | 4,06 | 4,99 | 0,25 | 0,93 | 1,18
ROCE | 4,44 | 4,65 | 5,92 | 0,21 | 1,27 | 1,48
WACC | 0,14 | 0,15 | 0,16 | 0,01 | 0,01 | 0,02
EVA | 7831,2 | 9813,2 | 13829,8 | 1982 | 4016,6 | 5998,6
Аналізуючи дані показники фінансового потенціалу підприємств ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат", ТзОВ "Лігос" та ТзОВ "Залізнична пекарня" можна сказати про ефективне використання власного капіталу підприємствами, про що свідчить показник рентабельності власного капіталу ( ROE ). Показник ROCE вказує також на ефективне використання залученого капіталу підприємствами ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" та ТзОВ "Залізнична пекарня", який підприємства часто застосовують для формування потенціалу розвитку, коли не вистачає власного капіталу. Порівняно з 2006 роком у даних підприємств він збільшився відповідно на 1,97 та 1,48. У підприємства ж "Лігос" ми бачимо спочатку зменшення на 0,44, а потім збільшення даного показника на 0,31. Проте порівнюючи 2008 рік з 2006 роком ми бачимо всеж не дуже ефективне використання залученого капіталу на даному підприємстві. Позитивним для досліджуваних підприємств є тенденція до збільшення показника економічної доданої вартості, який є індикатором результативності фінансового потенціалу. Збільшення економічної доданої вартості у підприємства ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" становить 35561,3, у ТзОВ "Лігос" — 19509,2, у ТзОВ "Залізнична пекарня" 5998,6 порівняно з 2006 роком. Зростання даного показника вказує на ефективне використання фінансового потенціалу підприємствами.
2.4 Аналіз конкурентоспроможності потенціалу підприємств хлібобулочних виробів
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства — комплексна порівняльна характеристика, яка відображає ступінь переваги сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів [18].
Метою аналізу конкурентоспроможності потенціалу підприємства є виявлення позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на формування та розвиток елементів потенціалу у конкурентному середовищі.
Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності спрямована на чотири їх головні класифікаційні ознаки: напрямок формування інформаційної бази; спосіб відображення кінцевих результатів; можливість розробки управлінських рішень; спосіб оцінки.
У розрізі цих класифікаційних ознак виокремлюються: критеріальні (К) та експертні (Е); графічні (Г), математичні (М) та логістичні (Л); одномоментні (О) та стратегічні (С); індикаторні (І) та матричні (таблич-ні) (Т) методи оцінки конкурентоспроможності [27].
У таблиці представлено перелік існуючих методів оцінки конкурентоспроможності із зазначенням класифікаційної ознаки та групи до якої вони належать.
Таблиця 2.6 – Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності
Метод оцінки конкурентоспроможності | Класифікаційна ознака
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Теорія конкурентних переваг М.
Портера | К | Г | С | М
Аналіз конкурентоспроможності
фірм Ж-Ж. Ламбена | К | Г | С | М
SWOT-аналіз | Е | Г | С | М
Модель аналізу Мак-Кінсі 7S | К | Г | С | М
Метод вивчення профілю об’єкта | Е | Г | О | І
Метод набору
конкурентоспроможних елементів | К | Г | С | І
Графічна методика Зав’ялова | Е | Г | О | І
Аналіз конкурентоспроможності за
системою 111—555 | Е | М | О | І
Формалізований метод Іванова | К | М | С | І
Продовження таблиці
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Методика Ансофа щодо КСФ | К | М | О | І
Методика Градова щодо
детермінантів «національного
ромбу» | К | М | О | І
Метод американської асоціації
управління | Е | М | О | І
Метод порівнянь | Е | М | О | І
Метод рангів | Е | М | С | І
Метод інтегрального критерію | К | М | О | І
Метод таксономічного показника | К | М | О | І
STEP-аналіз | Е | Л | С | М
SPACE-аналіз | К | Л | С | М
GAP-аналіз | К | Л | С | І
LOTS-аналіз | К | Л | С | І
PIMS-аналіз | К | Л | С | І
Одним із найпоширеніших інструментів аналізу потенціалу підприємства в конкурентній боротьбі є метод SWOT-аналізу, що у перекладі означає "сили, слабкості, можливості, загрози" [21].
Застосування SWOT-аналізу має сприяти:
Прийняттю зусиль щодо перетворення слабкостей на сили, загроз на можливості;
Розвитку сильних позицій відповідно до обмежених можливостей.
SWOT-аналіз передбачає виконання певної послідовності [4]:
1.Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства (табл.2.7) з метою виявлення поточних та потенційних загроз та своєчасного запобігання збитків внаслідок їхньої дії.
2.Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства з метою виявлення поточних та потенційних можливостей, необхідних для запобігання загрозам і зміцнення конкурентних позицій.
3.Ідентифікація та аналіз сильних позицій складових потенціалу – конкурентних переваг підприємства.
4.Ідентифікація та аналіз слабких сторін потенціалу підприємства.
Доцільно розглядати сильні та слабкі сторони за окремими функціональними складовими потенціалу (табл.2.8).
Аналіз сильних і слабких сторін здійснюється за допомогою порівняльних методів. Конкурентні сили підприємства за окремими позиціями визначаються шляхом порівняння його оцінок за кожною позицією з оцінками підприємств-конкурентів.
Таблиця 2.7 – Зовнішні можливості та загрози для потенціалу підприємства
Чинник зовнішнього середовища |
Можливості |
Загрози
1 | 2 | 3
Економіка |
зростання ВВП;
стабільність валютних курсів; |
економічна криза в країні;
високий рівень інфляції;
високий рівень податків;
Продовження таблиці
1 | 2 | 3
Політика та законодавство |
політична стабільність;
стабільність законодавства; |
високий тиск політичних сил на економіку;
мінливість законодавства;
Соціальна сфера |
зростання грошових доходів населення; |
погіршення демографічної ситуації;
Розвиток науки та техніки |
швидкий розвиток інформаційних технологій; |
низька якість інформаційних ресурсів.
Для отримання загального результату оцінки застосовується показник абсолютної
