тільки опосередковано ( через товари). Тому найважливішими показниками є номенклатура та якість вироблених товарів. Вони вміщують дуже багато інших взаємопов’язаних показників: принципи управління, застосовувана виробнича стратегія, обсяг та використання виробничих потужностей, система забезпечення якості, термін використання та стан обладнання.
Оцінка використання виробничого потенціалу підприємства дозволяє виявити резерви і втрати його виробничо-господарської діяльності. Для підприємства ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" як і для інших двох, резервами покращення потенціалу є підвищення продуктивності праці, зростання фондовіддачі, збільшення показника капіталовіддачі. Втратами виробничо-господарської діяльності даних підприємств є досить велике значення показника, що характеризує знос обладнання. При цьому виробничий потенціал повинен розглядатися як цілісна система, що характеризує максимальну можливість підприємства з виробництва конкурентоздатної продукції, що задовольняє суспільним потребам, за допомогою повного використання усіх виробничих ресурсів.
Ефективне використання виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств уповільнюється через зношені виробничі фонди, які потребують дедалі активнішого пошуку підприємствами шляхів їх модернізації та переоснащення, тобто створення нового виробничого потенціалу.
Одним із основних напрямів у підвищенні ефективності використання виробничого потенціалу залишається орієнтація на ліквідації втрат ресурсів( сировинних, енергетичних, трудових), яка можлива шляхом модернізації діючих технологій на основі інновацій.
Черваньов Д.М. та Нейкова Л.І. у монографії “ Менеджмент інноваційно – інвестиційного розвитку підприємств України” роблять акцент на інноваціях як рушійній силі економіки. Як вони стверджують, важливої ролі набувають поглиблене вивчення можливостей використання інновацій як способу економічного розвитку, забезпечення державного регулювання і підтримки інноваційних процесів, розроблення і ухвалення правильної стратегії досягнення поставленої мети, способів її реалізації та шляхів фінансового забезпечення . Інноваційний потенціал також суттєво впливає на потенціал розвитку підприємств хлібопекарської галузі [28].
Цю думку підтверджують також такі економісти, як В.Квінт та А.Кочетков [9]. Вони справедливо підтверджують, що ефективність науки і техніки виробництва величезною мірою залежить від правильного вибору, оцінки і впровадження найважливіших інновацій.
Єгоров А.Ю. та Нікулін Л.Ф. підходять до управління виробничим потенціалом через персонал підприємства і ставлять акцент на знаннях ( кваліфікації та професіоналізмі), а також людському капіталі як головних чинниках економічного зростання [14].
Аналогічної думки про керівну роль саме кадрового та управлінського фактору дотримується й автор праці “ Новий менеджмент. Управління підприємствами на рівні найвищих стандартів” Бовикін В.І. [2]. Він пише : “ Для успіху та меншої уразливості з боку зовнішнього середовища, що постійно змінюється, для виживання в умовах конкуренції та досягнення своїх цілей недостатньо того, щоб організація тільки лише мала певний потенціал для ефективного( прибуткового) функціонування. Для реалізації цього потенціалу організація повинна бути внутрішньо ефективною, що можна характеризувати наступним чином. Внутрішньо ефективна організація раціонально використовує всі види ресурсів: трудові, матеріальні,фінансові, енергетичні, виробляючи при цьому товари та послуги з мінімальними витратами та високою якістю”. При цьому підвищення внутрішньої ефективності є завданням насамперед менеджменту.
Для досліджуваних підприємств потрібно створити економічний механізм управління формуванням і використанням потенціалу розвитку хлібопекарського комплексу, як провідної галузі промисловості. Керівники підприємств і фахівці – науковці повинні спільно розробляти програми розвитку хлібопекарської галузі з урахуванням регіонального характеру виробництва, наявності ресурсів і попиту на продукцію.
Проблема підвищення рівня конкурентоздатності вітчизняного виробництва в умовах розвитку економіки пов’язана насамперед з ефективним управлінням щодо формування і використання потенціалу підприємствами.
Отже, ефективне управління формуванням та використанням виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств забезпечить збільшення випуску конкурентоздатної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, освоєння економічно ефективних високотехнологічних виробництв і модернізацію виробничої бази, що безпосередньо впливатиме на розвиток потенціалу підприємства загалом.
Про підвищення потенціалу підприємства видано багато літератури, багато авторів пропонують різні шляхи, які можуть покращити даний показник. На мою думку для підприємств ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат", ТзОВ "Лігос" та ТзОВ "Залізнична пекарня", які були розглянуті в моїй роботі найбільше підходять наступні напрями:
1) покращити роботу відділу маркетингу і збуту (оскільки значно збільшилися запаси продукції на складі), що підвищить показник фондовіддачі на підприємстві;
2) покращити кадрову політику підприємства (у частині розробки заходів щодо ефективнішого використання робочої сили). Залучення нових кадрів і перепідготовка поточних (на курсах підвищення кваліфікації або безпосередньо на виробництві) неодмінно позитивно позначиться на діяльності підприємства;
3) вдосконалити систему управління (підвищити рівень відповідальності керівників за схвалюване рішення, при цьому має бути орієнтація на довгострокові результати, підвищити рівень знань кон'юнктури ринку, підвищити мотивацію у трудящих, приймати заходи щодо підйому престижу інженерно-технічних спеціальностей, використовувати фінансовий менеджмент в управлінні витратами);
4) сформувати систему показників, що дозволять розробити програми підвищення ефективності конкурентоспроможності продукції, підвищення продуктивності праці;
5) шукати напрямки поліпшення використання основних фондів, зокрема раціонального використання наявних фондів.
Дані напрями можна використати для підвищення економічної ефективності потенціалу розвитку і на інших підприємствах хлібопекарської галузі зі схожими проблемами.
3.2 Прогнозування показника фондовіддачі на 2009 рік для підприємств хлібопекарської галузі
Основні виробничі фонди відіграють основну роль в процесі виробництва, розвитку підприємства та відображають його стан. Питанням економічної сутності основних виробничих фондів, їх ролі в системі підприємства надають важливе значення на всіх без вийнятку підприємствах виробничої сфери [24]. Адже специфіка хлібопекарського виробництва полягає у значних витратах на енергетичні ресурси в процесі виготовлення продукції. А оновлення обладнання значною мірою знижує енергетичні витрати, підвищує якість продукції, конкурентоспроможність підприємства, що в свою чергу позитивно впливає на потенціал розвитку підприємства [33]. Основним показником використання середньорічної вартості основних виробничих фондів є фондовіддача. Тому спрогнозуємо цей показник для підприємств для ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат", ТзОВ "Лігос" та ТзОВ "Залізнична пекарня" на подальший 2009 рік.
Прогнозування фондовіддачі для ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат":
Таблиця 3.1 – Прогнозування фондовіддачі для ВАТ