1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

2006 | 5,7 | -1 | 1 | -5,7 | 1 | 5,7 | 5,7 | 5,67 | 0 | 0,03

2007 | 7,19 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 7,14 | 7,19 | 0,05 | 0

2008 | 8,52 | 1 | 1 | 8,52 | 1 | 8,52 | 8,58 | 8,55 | 0,06 | 0,03

21,41 | 0 | 2 | 2,87 | 2 | 14,22 | 0,11 | 0,06

Застосовуємо рівняння прямої і параболи.

Рівняння прямої у = а + b x

Підставивши значення з таблиці, знайдемо, що:

а = 21,41/3 = 7,14,

b = 2,87/2 = 1,44.

Тоді рівняння прямої набуде вигляду:

Yпрям = 7,14 + 1,44X

Розрахуємо теоретичні значення рівнів динамічного ряду по прямій:

Yпр 2006 = 7,14 + 1,44 * (-1) = 5,7,

Yпр 2007 = 7,14 + 1,44 * 0 = 7,14,

Yпр 2008 = 7,14 + 1,44 * 1 = 8,58.

Результати заносимо у таблицю (гр.8).

Рівняння параболи: у = a + b * x + c * x2

Знаходимо параметри а і с:

a = 7,19; b = 1,44; c = -0,08.

Отже рівняння параболи набуде вигляду:

Yпар = 7,19 + 1,44 * x + (-0,08) * x2

Знайдемо теоретичні значення рівнів динамічного ряду по параболі і результати занесемо в таблицю (гр.9):

Yпар 2006 = 7,19 + 1,44 * (-1) + (-0,08) * 1 = 5,67,

Yпар 2007 = 7,19 + 1,44 * 0 + (-0,08) * 0 = 7,19,

Yпар 2008 = 7,19 + 1,44 * 1 + (-0,08) * 1 = 8,55.

У даному випадку для прогнозування також вибираємо параболічну залежність, оскільки сума відхилень фактичних значень від теоретичних менша, ніж по прямій (0,06 < 0,11).

Yпар 2009 = 7,19 + 1,44 * 2 + (-0,08) * 4 = 9,75.

Таблиця 3.4 – Порівняння прогнозованого значення фондовіддачі із фактичним для підприємств ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат", ТзОВ "Лігос" та ТзОВ "Залізнична пекарня"

Підприємства | Значення фондовіддачі |

Темпи росту,% |

Темпи прир.,%

Факт. 2008р. | Прогн.2009р.

ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" |

4,72 |

5,2 |

110,2 |

10,2

ТзОВ "Лігос" | 3,07 | 4,94 | 160,9 | 60,9

ТзОВ "Залізнична пекарня" |

8,52 |

9,75 |

114,4 |

14,4

Як бачимо, на 2009 рік прогнозується подальше зростання показника фондовіддачі. Для ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" прогнозується її збільшення на 10,2%, для ТзОВ "Лігос" на 60,9%, для ТзОВ "Залізнична пекарня" на 14,4%.

3.3 Пошук резервів та розробка заходів щодо підвищення ефективності використання потенціалу розвитку підприємств

Принципова різниця в сучасних теоретичних підходах щодо підвищення ефективності розвитку хлібопекарських підприємств полягає не стільки в кількісному визначенні резервів, скільки в якісному складі факторів ефективності виробництва.

Для практичного використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності розвитку підприємства ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" виділимо такі групи резервів: резерви використання матеріальних ресурсів (сировинних, паливно-енергетичних, допоміжних матеріалів), резерви використання основних виробничих фондів, резерви використання живої праці (трудових ресурсів), резерви використання капітальних вкладень та фінансових ресурсів, резерви підвищення якості продукції.

Загальним методологічним принципом виміру наявних резервів у конкретній галузі є порівняння фактичного рівня використання ресурсів (сукупних витрат) з науково обґрунтованими нормами та нормативами, статистичними даними за декілька років, або досягнутим рівнем використання ресурсів та їх витрат на підприємствах галузі після впровадження новітніх досягнень науки, техніки, технології, організації виробництва. Найбільш об'єктивною кількісною оцінкою по кожному виду рівнів є порівняльний аналіз потенційних та фактично досягнутих показників використання окремих видів ресурсів, причому базовим показником ефективності використання виробничого ресурсу може бути як нормативний (оптимальний) рівень, так і максимальний рівень використання ресурсів на вітчизняних і зарубіжних підприємствах відповідної галузі.

Узагальнюючими показниками рівня використання ресурсного потенціалу підприємства ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" виступають показники виробництва продукції на одиницю витрат ресурсів - матеріало-, капітало- та фондовіддача, продуктивність праці, та економічний ефект від поліпшення якості продукції. Раціональне використання ресурсів відбувається на основі екстенсивного та інтенсивного характеру виробництва, факторами зростання ефективності на даному підприємстві є організаційно-технічні (зростання технічного рівня виробництва – підвищення матеріало- та фондовіддачі, продуктивності праці) та організаційно-економічні (вдосконалення управління, організації праці, структурних змін обсягів та асортименту виробництва) [9].

Проблема підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей на хлібопекарських підприємствах займає центральне місце в період переходу України до ринкового механізму господарювання. Від її вирішення залежить місце підприємства в системі АПК, його фінансовий стан, конкурентоспроможність у боротьбі за завоювання, збереження і розширення внутрішніх та зовнішніх ринків збуту.

Персонал підприємства, маючи чітке уявлення про роль кожного елемента основних фондів у відтворювальному процесі, фізичному і моральному їх спрацюванні, чинниках, що впливають на використання основних фондів, може виявляти резерви, методи, напрями, за допомогою яких зростає ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва й підвищення продуктивності праці.

Слід відзначити, що в умовах формування ринкового механізму господарювання на перший план висуваються такі питання, як технічний рівень, якість, надійність, зовнішній вигляд продукції, а це залежить від якісного складу техніки та ефективного її використання. Підвищення технічної якості засобів праці і оснащеність ними працівників в основному й сприяють зростанню ефективності виробничого процесу.

У процесі виробництва працівники підприємства за допомогою засобів праці впливають на предмети праці і перетворюють їх на різні види готової продукції. Засоби праці ( машини, обладнання, будівлі, споруди, транспортні засоби) разом із предметами праці ( сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо) утворюють засоби виробництва. Виражені у