2. Показник використання праці (КПр) – це співвідношення чистого прибутку підприємства (ЧП) і вартості робочих місць підприємства (ВРМ):

КПр = ЧП / ВРМ. (1.2)

Вартість робочих місць підприємства у формулі – це середньорічна вартість робочих місць підприємства, яка визначається порівнюванням середньорічної вартості основних фондів і середньорічної кількості робочих місць.

3. Показник місткості ринку (КМ) – це співвідношення балансового прибутку підприємства (БП) і прибуткової місткості ринку даного товару (ПМР):

КМ = БП / ПМР. (1.3)

Прибуткова місткість ринку визначається сукупним грошовим попитом споживачів на товар за відрахуванням тієї умовної частини попиту, яка спрямовується на відшкодування витрат на виробництво і реалізацію товару.

4. Показник дохідності (КД) – це співвідношення валового доходу підприємства у розрахунку на одного робітника, включаючи власників підприємства (ВДПр), і аналогічного доходу, який отримується в комерційній сфері (галузі) діяльності в цілому в економіці країни (КомВДПр):

КД = ВДПр / КомВДПр. (1.4)

5. Найпоширенішим показником рівня використання основних фондів, є фондовіддача. Вона визначається за формулою:

Фв = ТП / ОВФ , (1.5)

де ТП – обсяг товарної продукції;

ОВФ – середньорічна вартість елемента потенціалу «основні виробничі фонди».

Поряд з фондовіддачею застосовуються також показники використання активної частини основних виробничих фондів або тільки машин і устаткування.

Ці показники розрізняють використання активної частини основних виробничих фондів як за часом (екстенсивне викори-стання), так і за продуктивністю (інтенсивне використання).

Серед показників екстенсивного завантаження може бути названа частка фактично відпрацьованого устаткування, у складі всього наявного або встановленого, коефіцієнт змінності роботи устаткування і т. п.

6. Коефіцієнт змінності машинного парку розраховується як відношення числа відпрацьованих машино-змін (або верстато-годин) до загального числа верстатів (машин, агрегатів), закріпле-них за господарським підрозділом, або до найбільшого числа верстато-годин, які можуть бути відпрацьовані при однозмінній роботі:

Квм = Тф / N, або Квм = Твг / t, (1.6)

де Тф — фактично відпрацьоване число верстато(машино)-змін / доба;

N — загальна кількість наявних верстатів (машин) у парку;

Твг — фактичне число відпрацьованих верстато(машино)-годин / доба;

t — максимально можливе число верстато(машино)-годин при роботі в одну зміну.

7. Продуктивність праці є основним показником ефективності використання промисло-во-виробничого персоналу.

Підвищення продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, що випускається за одиницю часу, або скоро-чення витрат робочого часу на одиницю продукції.

При аналітичному розрахунку рівня продуктивності праці й резервів її зростання застосовується формула:

ПП = Fp / Tд, (1.7)

де ПП — продуктивність праці (кількість одиниць продукції, виготовленої в одиницю часу);

Fp — фонд робочого часу робітника;

Тд — трудомісткість одиниці продукції.

Як видно, джерела зростання продуктивності праці по-лягають у більш раціональному використанні робочого часу й скороченні витрат праці на одиницю продукції. Продуктивність праці визначають так само, як вироблен-ня готової продукції, що припадає на одного працюючого. У цьому випадку обсяг продукції ділиться на средньосписочний склад промислово-виробничого персоналу тобто

ПП = ТП / Чпвп, (1.8)

де ТП — обсяг товарної продукції;

Чпвп — середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу.

8. Коефіцієнт змінності робочої сили зумовлений відношенням:

Кср = Fд / Дн, (1.9)

де Fд — кількість людино-днів, фактично відпрацьованих робітниками в усіх змінах (або за планом), у даному періоді;

Дн — кількість людино-днів, відпрацьованих у найбільш завантажену зміну.

Цей коефіцієнт вказує на зв'язок між елементом по-тенціалу, називаним «інформація», і трудовими ресурсами.Разом з тим він деякою мірою визначає завантаження ос-новних виробничих фондів підприємства.

9. Показник віддачі повної заробітної плати. Він показує, яка кількість кінцевого результату підприємства в грошовому вираженні припадає на 1 грн виплачених промисловому пер-соналу заробітної плати й премій. Для розрахунку цього по-казника рекомендується формула:

Впзп = ТП / (Фзп + Фмз), (1.10)

де Впзп — віддача повної заробітної плати;

Фзп — фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу;

Фмз — фонд матеріального заохочення.

10. Енерговіддача, яка є основним показником ефективності використання енергетичних ресурсів, являє собою відношення:

Оер = ТП / Вер, (1.11)

де Вер — вартість енергетичних ресурсів, витрачених на одержання кінцевого результату ТП.

Іноді визначається ще й енергоємність виробництва. Вона є зворотною величиною від енерговіддачі.

11. Показник ефективності тех-нології виробництва. Він являє собою відношення кінцевого результату функціонування потенціалу(ТП) до вартості його тех-нологічної складової (Вт) й показує результат, який можна одержа-ти на 1 грн. вкладень у розвиток технології. Для розрахунку цього показника пропонується формула:

От = ТП / Вт, (1.12)

де От — ефективність технології виробництва;

Вт — вартість технологічної складової виробничого по-тенціалу.

12. Показник, який характеризує технологічну оснащеність виробництва. Він є ве-личиною, зворотною ефективності технології виробництва, і показує витрати в розвиток технології, необхідні для забезпе-чення одиниці товарної продукції. Величину цього показника можна визначити як:

То = Вт / ТП. (1.13)

Особливу увагу при оцінювання рівня використання тех-нологічного елемента потенціалу варто звернути на ступінь застосування й завантаженість ключових техно-логій. Справа в тому, що не кожний технологічний процес впливає на темпи і якість виробництва. Зокрема, існує віднос-но невелика частка процесів, які визначають тривалість цик-лу виготовлення виробу. Очевидно, аналогічні процеси є й стосовно якості продукції та витрат виробництва. Розширення застосування таких технологій найбільше сприяє збільшенню кінцевого результату функціонування виробничого по-тенціалу.

Оцінювання рівня використання такої складової потенціалу як інформація можливе тільки на основі застосування сукупності приватних показників, оскільки сам цей елемент включає безліч різноманітних компонентів. У загальному випадку їх можна диференціювати за п'ятьма групами: пов'язаних з використанням інформаційних ресурсів, з удосконаленням організації управління, з удоскона-люванням організації праці, з удосконалюванням організації ви-робництва та з підвищенням