підприємства;
у випадку фінансування реорганізації підприємства або фінансування підприємства боржника;
з метою розробки плану погашення заборгованості підприємства, яке опинилося під загрозою банкрутства;
для проведення експертизи заявок на купівлю під-приємства боржника;
з метою аналізу та виявлення можливості виділення окремих виробничих потужностей підприємства в економічно самостійні організації.
Ліквідаційна вартість підрозділяється на три види [17]:
упорядкована ліквідаційна вартість. Розпродаж активів підприємства здійснюється протягом періоду часу, достатнього для того, щоб можна було одержати високі ціни за активи, що виставляються до продажу. Для найменш ліквідної нерухомості підприємства цей період складає близько двох років;
примусова ліквідаційна вартість. Активи розпродаються настільки швидко, наскільки це можливо, часто одночасно і на одному аукціоні;
ліквідаційна вартість припинення існування активів підприємства.У такому випадку активи підприємства не розпродаються, а списуються та знищуються, а на даному місці будується нове підприємство, що забезпечить за прогнозами значний економічний або соціальний ефект. За таких умов вартість підприємства є негативною величиною, тому що здійснюються певні витрати на ліквідацію активів підприємства.
Оцінка упорядкованої ліквідаційної вартості виконується на основі балансу на останню звітну дату та бажано одночасно з інвентаризацією майна підприємства на дату оцінки. Роз-рахунки проводяться в такій послідовності [26]:
На основі останнього балансового звіту розробляється календарний графік ліквідації активів (нерухомого майна, машин і обладнання, негрошових оборотних коштів) і визна-чається валова виручка від їх ліквідації.
Визначається величина прямих витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства (комісійні оцінній і юридичній фірмам, податки та збори, що сплачуються під час продажу) та на їх суму зменшується валова виручка від ліквідації активів.
Скоректована на величину прямих витрат виручка від ліквідації активів дисконтується на дату оцінки з урахуванням календарного графіка її надходження.
Визначаються та дисконтуються витрати, пов'язані з володінням активами до їх продажу (витрати на збереження запасів готової продукції та незавершеного виробництва, утримання обладнання, машин, об'єктів нерухомості, управ-лінські витрати з підтримки роботи підприємства до завершення його ліквідації). Ліквідаційна вартість активів коректується на розмір цих витрат.
До попередньої величини ліквідаційної вартості дода-ється (віднімається) операційний прибуток (збитки) лікві-даційного періоду.
Визначаються переважні права на вихідну допомогу та виплати працівникам підприємства, вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпечені заставою майна ліквідованого підприємства, заборгованість за обов'язковими платежами у бюджет і позабюджетні фонди, розрахунки з іншими креди-торами, на розмір яких зменшується величина ліквідаційної вартості.
Таким чином, ліквідаційна вартість підприємства розра-ховується шляхом вирахування зі скоректованої вартості всіх активів суми поточних витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, а також суми всіх зобов'язань.
Найбільш імовірними зацікавленими особами при такому виді оцінки ліквідаційної вартості є засновники й акціонери, які найчастіше бажають зберегти підприємство в його дійсному вигляді.
Оцінка примусової ліквідаційної вартості здійснюється класичним аукціонним способом - шляхом роздільного розпродажу майна підприємства, початкова вартість якого визначається виходячи з його складу, фізичного й економічного віку, функціонального призначення.
Таким чином, застосування даних методів та прийомів сприяє виявленню позитивних і негативних факторів формування та розвитку потенціалу підприємства у конкурентному середовищі.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ
2.1 Загальна характеристика підприємств хлібобулочних виробів
Відкрите акціонерне товариство ВАТ “Івано-Франківський хлібокомбінат” засноване відповідно до рішення засновників регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Івано-Франківській області шляхом перетворення державного підприємства “Івано-Франківський хлібокомбінат” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України “Про господарські товариства” та “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”.
Відкрите акціонерне товариство є самостійною юридичною особою, створеною для отримання прибутку від будь-яких видів діяльності, не заборонених законом. Товариство май статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном. Товариство має самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки у банках; фірмову марку та торговий знак, які затверджуються, реєструються у відповідності до вимог чинного законодавства України, печатку зі своєю назвою .
Засновниками ВАТ є власники акцій не менше 25 % статутного фонду. Акції відкритого акціонерного товариства вільно продаються і купуються, і співвласником об’єднаного майна такого товариства стає той, хто купив акції. Акції можуть переходити від однієї особи до іншої без згоди інших акціонерів. Основними характеристиками відкритого акціонерного товариства є масштаби об’єднаного капіталу і велика кількість власників. Головна мета при створенні такої форми підприємства, полягає у залученні і концентрації великих коштів (капіталу) населення й інших підприємств із метою їх використання для одержання прибутку.
Основний тип виробництва ВАТ “Івано-Франківський хлібокомбінат” є виробництво і реалізація хлібобулочних і кондитерських виробів. Сьогоднішній перелік продукції, що виробляється хлібокомбінатом – 51 вид хлібобулочних і сухарних та 35 кондитерських виробів. Велика увага приділяється товарному вигляду, тобто якості та упаковці.
Максимальна потужність підприємства – близько 70 тонн хлібобулочних виробів в добу. Для забезпечення виробничої програми на хлібокомбінаті діє 8 спеціалізованих ліній з випуску різних видів готової продукції, які обслуговують служби головного механіка, головного енергетика та служба КВП і А (контрольно-вимірювальних приладів і автоматів). Безперебійне постачання основною сировиною – борошном здійснюється службою матеріально-технічного постачання. Для безтарного зберігання борошна, яке поставляють спеціалізованими машинами – борошновозами, використовують 14 силосів. Виконання виробничої програми забезпечують 4 бригади хлібобулочного цеху та 2 бригади кондитерського цеху . Контроль за якістю сировини, напівфабрикатів та готової продукції здійснюють спеціалісти виробничої лабораторії. Реалізацією продукції займаються відділ фірмової торгівлі та відділ збуту. Продукція поставляється покупцям переважно автотранспортом підприємства. Транспортний відділ включає у себе 37 одиниць транспортних засобів.
На підприємстві існує досить високий рівень спеціалізації – роботи спеціалізуються як по функціях, так і по конкретному застосуванню цих функцій до вирішення окремих задач. Для росту