Товарна політика належить як до загальнокорпоративних проблем, так і до проблем маркетингу, однією із функцій якого є розроблення товару та планування асортименту з орієнтацією на вимоги ринку.
Маркетингова товарна політика — комплекс заходів, за яких один або кілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми. Іншими словами, це розроблення та прийняття рішень щодо створення і просування на ринку товарів підприємства.
Завдання товарної політики:
* формування ідеї та реальне створення ексклюзивного товару, стосовно якого решта факторів маркетингу мала б виключно додатковий (обслуговуючий) характер;
* розроблення нового товару та оновлення тих виробів, що вже існують на ринку;
* розроблення товарного асортименту, упаковки та товарних марок;
* забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів;
* позиціонування товарів на ринку;
* аналіз та прогнозування життєвого циклу товарів.

Структура товарної політики містить три основні блоки :
* розроблення товару;
* обслуговування товару;
* виведення застарілих товарів з ринку (елімінування) [ 1, ст. 244 ].
Розроблення товару здійснюється у двох напрямах: створення принципово нового продукту або вдосконалення товарів, які вже обертаються на ринку (модифікація або модернізація товарів, що вже існують).
Обслуговування товару пов'язане з процесами, які дають можливість зберегти ту сукупність характеристик товару, що задовольняє певні потреби обслуговуваних сегментів покупців і забезпечує фірмі активний та стабільний збут. Воно передбачає організацію та управління процесами товароруху щодо збереження якості товарів і контроль цієї якості. Елімінування пов'язане з ретельним аналізом кон'юнктури ринку і у разі зниження попиту на товар — розроблення заходів щодо його виведення з ринку. У цьому блоці при аналізі кон'юнктури спостерігаються такі тенденції:
* скорочення обсягів попиту та збуту;
* зниження норми прибутку, зменшення частки ринку;
* зростання витрат обігу;
* поява досконалішого товару-аналога;
* активізація діяльності конкурентів.

Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою якого є його оптимізація. У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта – це кількість асортиментних груп.

Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність – характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо.

У перехідній економіці основною проблемою для підприємств є проблема виживання й забезпечення розвитку. Формування економічної політики підприємства є найважливішим завданням його функціонування на перспективу. Підприємствам в умовах жорсткої конкуренції та ситуації, що швидко змінюється, доводиться не тільки зосереджувати увагу на стані внутрішнього середовища підприємства, але й розробляти довгострокову політику, яка дозволяла б їм вести діяльність адекватно до зовнішніх змін.
Стабільність діяльності підприємства, досягнення конкурентних переваг, зміцнення позиції підприємства на ринку - все це досягається шляхом впровадження раціонально і виважено розробленої економічної політики суб'єкту господарювання. Саме тому особливої актуальності набуває проблема формування та управління економічною політикою підприємства.
Теоретичним та практичним аспектам формування економічної політики підприємства присвячені наукові праці таких вітчизняних та закордонних вчених, як Л. Абалкіна, М. Алексєєвої, С. Безкоровайної, А. Бланка, Н. Гавкалової, В. Кеворкова, В. Корінєва, С. Леонтьєва, С. Мочерного, А. Нікіфорова, В. Пастухова, В. Пономаренка, Ю. Путятіна, М. Румянцева, Г. Савицької, І. Салімжанова, О. Сардак та інших. Але, не дивлячись на існуючі наукові розробки, на сьогодні не існує єдиного підходу до визначення змісту економічної політики підприємства [ 7, ст.345 ].
Метою дослідження є розробка теоретичних основ щодо удосконалення процесу здійснення маркетингової політики підприємства, підвищення рівня його ефективності. Об’єктом дослідження є процес формування економічної політики суб'єктів господарювання в умовах ринкової нестабільності.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів у сфері управління підприємствами, а також законодавчі та нормативні акти України з економічних та правових питань. Методичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень.
На сьогодні серед науковців існує два погляди щодо ієрархічного співвідношення політики і стратегії. Прихильники першого напрямку розглядають політику як складову стратегії. Цієї точки зору дотримуються переважно англо-американські автори і деякі російські. Так, М. Алексєєва зазначає, що після проголошення стратегії визначається політика, яка перетворює