При вирішенні того, який товар поставляти на зовнішній ринок, вибір доводиться робити, як правило, між його незмінністю, адаптацією і розробкою нового товару. Відповідно можна виділити три типи та конкретні види міжнародної товарної стратегії.

1) незмінність товару. Види:

- пошук покупця;

- пошук нових сфер застосування;

- забезпечення зовнішньої відмінності товару в очах покупця.

2) адаптація. Види:

- залежно від особливостей обслуговування;

- залежно від сприйняття символів;

- залежно від витрат;

- залежно від фізичних характеристик продукту.

3) новий товар. Види:

- на новий ринок з новим товаром;

- створення експортного товару;

- створення “піонерного” товару;

- створення товару ринкової новизни [ 5, ст.181 ].

Визначення міжнародної товарної стратегії будується за допомогою матриці, основні елементи якої пов’язані зі з’ясуванням питань щодо модернізації чи стандартизації товару і комунікативних зв’язків.Існують варіанти рішень товарної політики в залежності від конкурентної ринкової ситуації: товар і комунікативні зв’язки однакові; різні товари змінюються , а комунікації – ні, і навпаки.

Фактори, які сприяють вибору експортером товарної політики модернізації, в першу чергу, залежать від сили впливу споживачів на виробника. Значення цієї сили знаходиться в мотивації закупок, у змінах дохідності, традиціях споживачів. Крім того, фактори на користь модернізації проявляються в необхідності впровадження технологічних інновацій, адаптації до потреб і національних особливостей споживання [ 11, ст.136 ].

Важливим аспектом товарної політики на міжнародному ринку є рішення щодо юридичного захисту торгової марки, досягнення ексклюзивного права на її володіння. В міжнародній політиці такий захист досягається простою реєстрацією і проплатою встановлених тарифів. Крім того, у світовій практиці діє Мадридська конвенція щодо реєстрації торгових марок. Фірмам країн-членів цього договору достатньо зареєструвати торгову марку і їм забезпечена охорона торгової марки на ринках країн-членів конвенції.

Наступним стратегічним аспектом міжнародної товарної політики є рішеня про упаковку [ 11, ст.138 ].

1.2.2. Головні причини і завдання експортної товарної політики зовнішньоекономічної діяльності

Перш, ніж прийняти рішення про експорт своєї продукції, добре зважте переваги та недоліки Вашого товару, особливості вибраного Вами цільового зарубіжного ринку. В залежності від цього Ви вирішите, чи варто адаптувати Ваш товар до зарубіжного ринку або ж експортувати його в незмінному вигляді, не вносячи ніяких змін. Перший шлях дорожчий, але надійніший. Другий шлях хоча й не вимагає додаткових витрат, але в деяких випадках може виявитися небезпечним. Завжди пам’ятайте про це!

Товарна стратегія в експортній діяльності – це маркетингові дії відносно товарної складової маркетингового комплексу, обумовлені особливостями зарубіжного ринку й етапом розвитку фірми.

Головними причинами експортної товарної політики товару є конкурентоспроможність товару. Конкурентоспроможність — сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби.

Конкурентоспроможність завжди визначається в порівнянні з іншими товарами, а також на підставі рівня задоволення потреб потенційних споживачів. Рівень конкурентоспроможності оцінюють за допомогою системи одиничних, групових та інтегральних показників. Одиничний показник відображає відсоткове співвідношення показників одного й того самого параметра порівнюваних товарів. Груповий показник поєднує одиничні показники та характеризує ступінь задоволення потреби загалом [ 6, ст. 188 ].

Основним завдання експортної товарної політики є покращення якості товару.

До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку

країни;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці;

- наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

1.3. Правове регулювання експортної товарної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Правове регулювання проявляється у законах. А саме правове регулювання експортної товарної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності регламентується Господарським Кодексом України, а конкретно ст.68, 377, 378, 379, 380. А також правове регулювання здійснюється державою. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що укладаються між суб'єктами овнішньоекономічної діяльності [ 2 , ст.36 ].

Основою державного регулювання експортних потоків і створення інвестиційного клімату, сприятливого для структурної перебудови економіки та нарощування експортного потенціалу на етапах кризового розвитку та стабілізації економіки, буде політика обмеженого протекціонізму, спрямована на використання експортних можливостей при раціоналізації імпорту, орієнтованого на забезпечення першочергових потреб виробництва і населення (критичний імпорт) [ 13, ст.123 ].

Пріоритетами експортної політики будуть:

- сприяння встановленню взаємовигідних зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД, Центральної Європи та іншими;

- відмова від заходів переважно фіскального та адміністративного регулювання, які створюють ситуацію нормативно-правової нестабільності, накладають на дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відбиток непевності і тимчасовості;

- надання пріоритетного значення переважно економічним та правовим методам управління зовнішньоекономічною діяльністю (податкова, митна, валютно-фінансова політика, нормативно-правове забезпечення, засоби торговельно-угодної практики тощо) при обмеженні втручання до господарської і комерційної діяльності підприємств;

- відмова від практики прийняття індивідуальних рішень як джерела адміністрування, тяганини і корупції та перехід до нормативно-правового, тобто єдиного для всіх регулювання зовнішньоторговельних відносин;

- стимулювання розвитку виробництва та експорту наукомісткої продукції і товарів високого рівня обробки засобами податкової, митно-тарифної, інвестиційної та валютно-фінансової політики.

Вирішенню назрілих проблем розвитку експортного потенціалу сприятимуть:

- введення митних ставок на експорт стратегічної сировини і напівфабрикатів;

- приведення ставок вивізного мита у відповідність до рівня насичення внутрішнього ринку та розриву між експортними цінами внутрішнього і світового ринків з метою протидії демпінгу;

- звільнення вітчизняних експортерів від складних адміністративно-бюрократичних процедур, надмірного обкладання податками, нестабільних