з дисципліни „ Основи зовнішньоекономічної діяльності”

на тему

«Форми міжнародного кредиту, їх характеристика»

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретико-методологічні положенння форм міжнародного кредиту і його характеристика.

1.1. Поняття, форми і види міжнародного кредитування. 5

1.2. Суб’єкти та інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. 16

1.3. Ціна активу на міжнародному ринку банківських кредитів. 17

1.4. Синдиковані єврокредити. 19

Розділ 2. Аналіз діяльності ВАТ "Рiвненський завод високовольтної апаратури".

2.1. Характеристика та аналіз діяльності ВАТ "Рiвненський завод

високовольтної апаратури". 27

2.2. Аналіз використання міжнародного кредиту. 36

2.3. Рекомендації та пропозиції. 37

Висновок. 39

Додатки. 40

Список використаної літератури. 46

Вступ

Актуальність теми визначається тим, що мііжнародний кредит визначається як форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб?єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Для формування міжнародних кредитних відносин необхідні певні

економічні передумови:

- можливість кредитних відносин реалізується лише за збігу

інтересів кредитора і позичальника. Для кредитора спонукальним

мотивом є одержання позичкового процента. А позичальник

заінтересований у раціональному ефективному використанні позичених

коштів, оскільки це гарантує повернення позики та одерження

підприємницького доходу;

- необхідність матеріальної відповідальності учасників кредитної

угоди за виконання взятих на себе зобов’язань. Для цього контрагенти,

що вступили в кредитні відносини, повинні мати власне майно або

принаймі право розпоряджатися таким майном;

- існування довіри між контрагентами, висока їх репутація на

фінансовому ринку; надійна кредитоспроможність позичальника та

наявність механізмів захисту прав кредитора.

Мета даної роботи полягає в розгляді усіх аспектів, які пов’язані з міжнародним кредитуванням.

Основним завданням виступає розкриття поняття про міжнародне кредитування.

Предметом дослідження виступає міжнародний кредит.

Об’єктом дослідження є ВАТ "Рiвненський завод високовольтної апаратури".

Методологія дослідження. При вивченні даної теми і для глибокого та всеохоплюючого аналізу скористалися методикою аналізу міжнародного кредитування і його характеристик.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.

Розділ 1. Теоретико-методологічні положенння форм міжнародного кредиту і його характеристика

1.1. Поняття, форми і види міжнародного кредитування

Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу, пов’язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Міжнародне кредитування здійснюється в різноманітних формах та видах. Для зручності вивчення та використання останні класифікують за головними ознаками, які характеризують кредит із різних боків ( за об’єктами і джерелами кредитування, терміном надання та ін. ) [ 1, ст.125 ].
Для науково обгрунтованого вирішення цього питання потрібно насамперед виробити єдиний методологічний підхід до визначення критеріїв класифікації кредиту. На мій погляд, такий підхід повинен враховувати:
- відмінності самих понять форми та виду;
- відмінності у внутрішній структурі кредиту та її окремих елементів;
- практичну доцільність та зручність у користуванні.
У загальноприйнятому розумінні форма - це зовнішній, найбільш загальний вияв певного предмета чи явища, який хоч і пов'язаний внутрішньою їх сутністю, але не розкриває її. Оскільки кредит - явище суспільне (економічні відносини), про форму його можна говорити з певною умовністю як про найбільш загальний вигляд, якого він може набувати в процесі руху і який не розкриває його внутрішньої сутності та структури. Тому критеріїв для вичленення форм кредиту не може бути багато.
Найбільш загальним проявом кредиту, в якому не розкривається його сутність і внутрішня структура, є форма позиченої вартості, в якій вона рухається між кредитором і позичальником. Таких форм може бути дві - товарна (натурально-речова) та грошова. Тому й форм кредиту також може бути дві - товарна і грошова. Ці форми визначають лише загальні контури кредиту і не зачіпають його внутрішньої структури. Отже, їх не може бути багато. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти - фінанси, торгівля тощо. Проте це не суперечить призначенню форми. Адже вона - лише найбільш узагальнена, контурна характеристика і може бути спільною для близьких за родовою ознакою явищ [ 9,ст.165 ].
У загальноприйнятому розумінні вид (у практиці класифікації) - це підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загального вищого розділу - роду. Тому видова характеристика застосовується щодо внутрішньої структури об'єкта дослідження, у нашому випадку - кредиту. Оскільки кредит має значну кількість структурних проявів, то може застосовуватися багато критеріїв його класифікації та виділятися багато його видів. Але всі вони "вписуються" в одну з двох форм кредиту, конкретизуючи їх внутрішній зміст.
Такий підхід до класифікації форм і видів кредиту видається виправданим і з позицій практичної доцільності. Він спрощує розуміння внутрішнього взаємозв'язку між окремими проявами кредиту, що повинно сприяти кращій організації кредитних відносин [ 2, ст.234 ].
Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними, по суті, двома проявами єдиної форми кредиту - вартісної. Вони між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості