актуальними. Ще не достатньо відпрацьована сфера формування джерел і ресурсів інвестицій, що може бути предметом подальших досліджень, причому, обговорюючи дані питання, необхідно враховувати інтереси інвестора в ув'язці з економічними інтересами держави.
Висновок
Дослідження проблем інвестування промисловості в сучасних умовах трансформації ринкових відносин в Україні обумовлено подальшим погіршенням організаційно – економічного та матеріального стану виробництва, динамічним перетворенням відносин власності та джерел фі-нансування діяльності.
В дисертації розв’язане наукове завдання розробки теоретичних і методичних основ формування інвестиційного процесу в промисловому секторі України, обґрунтовано організаційно-економічний механізм підвищення інвестиційної привабливості підприємств промисловості з метою залучення інвестицій, що знайшло своє відображення в наступних наукових висновках і рекомендаціях.
В Україні склалася надто небезпечна ситуація регресивного розвитку процесу відтворювання продуктивних сил. Відсутність інвестування розвитку не забезпечує ні простого, ні розширеного відтворювання. Це ускладнює прогресивні еволюційні перетворення. Приватизація в промисловості поки що не дає очікуваних позитивних результатів. Суб'єкти господарювання промис-лового сектора економіки працюють збитково, що виключає фінансування розвитку за рахунок прибутку. Кредиторська заборгованість промислових суб'єктів робить неможливим отримання банківських кредитів. Джерелом інвестицій залишаються кошти стратегічних інвесторів, які вони надають для розвитку інвестиційно привабливого виробництва.
Формування стратегічних інвесторів можливо здійснювати через систему продажу акцій відкритих акціонерних товариств промисловості на фондовому ринку. Тому актуальним є розв'язання науково-практичної проблеми підвищення інвестиційної привабливості корпорацій промисловості.
З метою визначення закономірностей протікання інвестиційних процесів в корпоративному секторі промисловості був вивчений механізм інвестиційної діяльності на фондовому ринку. Обґрунтовано, що фінансові інвестиції, які передбачають купівлю цінних паперів, зокрема акцій акціонерних товариств промисловості, забезпечують не тільки зміну прав власності. Вони є джерелом отримання прямих інвестицій при розміщенні емісії акцій, а також джерелом залучення опосередкованих інвестицій в промисловість. У зв'язку з цим сформульовано і обґрунтовано теоретичне поняття опосередкованого інвестування внаслідок формування стратегічних інвесторів.
Для розробки рекомендацій щодо забезпечення інвестиційної привабливості об'єктів промисловості були вивчені та набули теоретичного розвитку критерії, фактори і методи прийняття інвестиційних рішень. Розроблено критерій перспективи для прийняття інвестиційних рішень по відношенню до збиткових підприємств. Запропонована система факторів, що визначає прийняття інвестиційних рішень для різних категорій зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Визначені специфічні фактори функціонування інвестиційного механізму, які запропоновано використати як методичну основу оцінки спроможності і активності інвестиційного ринку.
Оскільки фондовий ринок України як інструмент інвестування нині малоефективний, запропоновано з метою залучення інвестицій впровадити механізм підвищення інвестиційної привабливості промислових об'єктів. Механізм передбачає створення спеціальних державних холдингів, метою яких є підготовка державних підприємств до приватизації, управління державною часткою власності на приватизованих підприємствах, здійснення фінансового оздоровлення і реструктуризації на збиткових націоналізованих підприємствах. У дисертації розроблені організаційна структура і джерела фінансування холдингу. Запропонована послідовна блок-схема управління діяльністю. Розроблені критерії прийняття рішень щодо націоналізації і приватизації суб'єктів господарювання промисловості.
Вивчені передумови інвестиційної привабливості промислових суб'єктів, що визначаються їх організаційними і фінансовими економічними показниками. Зроблено висновок, що для підвищення інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання промисловості в України, необхідно провести реструктуризацію управління виробництвом, витратами і персоналом.
Розроблена модель реструктуризації промислових суб'єктів з метою підвищення їх інвестиційної привабливості. Розробка включає схему виконання і обґрунтування результатів комплексної реструктуризації. Реструктуризацію потрібно здійснювати в період проведення програми виводу з кризи підприємств промисловості через систему державних холдингів. Запропонована модель може бути використана для впровадження в промисловості з метою фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання.
Список використаної літератури
1. Бакаєв Л.О. кількісні методи в управлінні інвестиціями. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – 253 с.
2. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні, стан, проблеми і перспективи. – К.: Т-во «Знання», 2004 – 318 с.
3. Галіцин В.К., Суслов О.П. Моделі і методи оцінки інвестиційних проектів. – К.: КНЕУ, 2005 – 284 с.
4. Грідасов В.М., Кривченко С.В. Інвестування. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 564 с.
5. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004 – 376 с.
6. Пересада А.А. Інвестування. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002 – 251 с.
7. Реверчук С.К., Вовчас О.О. Інституційна інвестологія. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004 – 436 с.