ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

Основні засоби, поняття, класифікація і структура основних засобів підприємства.

Поняття, склад і структура оборотних кошів. Джерело їх форм.

Поняття і класифікація нематеріальних активів.

Інвестиційні ресурси.

Основні засоби підприємства.

Створення підприємства вимагає інвестування значної частки капіталу в довгострокові матеріальні активи, які фізично існують, виконують роль засобів праці, становлять основу виробничої потужності підприємства і називаються основними засобами.

Основні засоби – це вартісна форма існування засобів праці, які тривалий час не змінюючи при цьому своєї натуральної форми багаторазово беруть участь у процесі виробництва, поступово спрацьовуються і частинами переносяться на вартість виготовленої продукції.

Амортизаційні відрахування – це частина вартості основних засобів, яка щорічно (щомісячно, щоквартально) переноситься на вартість виробленої продукції.

Основні засоби – це довгострокові активи, якими підприємство володіє тривалий час з метою продовження та здійснення своєї діяльності, а не для продажу.

Основні засоби у формі засобів виробництва функціонують як чинники процесу праці доти, доки зберігають свою споживчу форму, в якій вони вступають в процеси виробництва.

Інвестування капіталу в засоби праці забезпечує отримання доходу.

Відповідно до положень чи стандартів бухгалтерського обліку основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання в процесі виробництва або постачання товарів, надавання послуг чи здачі в оренду чи здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Очікуваний строк корисного використання чи експлуатації більше 1 року.

Для цілей бухгалтерського обліку – групи основних засобів:

Земельні ділянки

Капітальні витрати на покращення земель

Будівлі і споруди і передавальні пристрої

Машини й устаткування

Інструменти, прилади, інвентар

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

Інші основні засоби.

Необхідність поділу основних засобів на групи зумовлена тим, що за своїм економічним змістом основні засоби однорідні, але водночас вони різні за матеріально-технічним призначенням і часом відтворення.

До однієї класифікаційної групи з метою зручності нарахування амортизації відносять засоби, які мають однаковий строк та призначення.

Серед основних виробничих засобів виділяють активну і пасивну частину.

До активної частини належать основні засоби, які безпосередньо діють а предмети праці або забезпечують регулювання засобів праці – інструмент, устаткування, пристрої для вимірювання тощо.

Основні елементи активної частини визначає величину виробничої потужності, технічний рівень виробництва та продуктивності праці.

До пасивної частини належать основні засоби, які створюють умови для здійснення процесу виробництва і забезпечують його нормальне функціонування (будівлі, споруди).

Інвестуючи капітал переважно в пасивну частину основних засобів підприємство не очікує на швидше його повертання, тому застосовуються орендовані приміщення, що не передбачає значне відволікання коштів.

З метою наочного зображення сукупності основних засобів підприємства і зручності аналізу їх складу застосовують структуру основних засобів – це співвідношення між вартістю окремих груп основних засобів та їх загальною вартістю, які виражаються у відсотках.

Для цілей податкового обліку з метою нарахування податкової амортизації основні засоби поділяють на виробничі і невиробничі, на невиробничі амортизація не нараховується.

Амортизаційні відрахування – це частина вартості основних засобів на яку держава дозволяє зменшувати об’єм оподаткування щорічно (щомісячно, щоквартально).

Основні виробничі засоби – це матеріальні цінності, що призначають платникам податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 днів здати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується в зв’язку з фізичним чи моральним зносом.

Невиробничі основні фонди – це капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства (засоби об’єктів охорони здоров’я, освіти, культури та ін, які перебувають на балансі, але не беруть участь у господарській діяльності).

У податковому обліку основні засоби класифікують на групи:

Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини, вартість капітального поліпшення землі;

Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини, меблі, побутові електроприлади, електричні вироби та інструменти, інше конторське устаткування, приладдя;

Інші засоби;

Електронно-обчислювальні машини та інші машини для обробки інформації, його програмне забезпечення, інформаційне забезпечення, мікрофони, телефони, рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів (до 1000 грн).

Поняття, склад і структура оборотних кошів. Джерело їх форм.

На момент заснування підприємства капіталу його учасників має вистачати не тільки для інвестування в об’єкти основних засобів. Частка капіталу повинна залишатись на банківському рахунку для здійснення поточних платежів, особливо, коли виробничий процес цикл є досить тривалим. Решта коштів інвестується у створення необхідних для виробництва процесу запасів сировини, палива, матеріалів тощо.

Кошти, авансовані у предмети праці, разом із залишком грошей на банківських рахунках становлять на момент створення його оборотні кошти (засоби).

Оборотні засоби є найбільш мобільною в порівнянні з основною частиною засобів частиною активів підприємства. За умови звичайної господарської діяльності, вони безперервної здійснюють кругообіг, знаходячись то на стадії виробництва, то у сфері обігу, змінюючи при цьому свою форму у відносно короткий термін, менших за рік. Так , запаси матеріалів і сировини передаються на подальшу обробку і виробничі цехи, де з них виробляється продукція.

Запаси готової продукції після продажу переходять у дебіторську заборгованість, а з настанням строку платежу перетворюються на грошові кошти.

Отже, оборотні грошові кошти – це грошові кошти в банку, виготовлена продукція, виробництво сировини, дебіторська заборгованість.

За положеннями стандартів бухгалтерського обліку оборотні кошти – це грошові кошти, необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або 12 місяців від дати балансу.

Оборотні кошти підприємства мають наступні складові:

Виробничі запаси (сировини, основних та допоміжних матеріалів, напівфабрикати, комплектуючі вироби, тара, запчастини для ремонту, устаткування, інші, які призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва та адміністрацій них потреб;

Незавершене виробництво – це