Товарний знак може визнаватися трендом тоді, коли є передумова на рівні якості продукції.

Зазначення походження товару – це категорія, що охоплює просте зазначення та кваліфіковане зазначення походження товару.

Просте – це будь-яке словесне чи географічне позначення, яке прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.

Кваліфіковане – це категорія, що охоплює назву місця походження товару і географічне значення походження товару.

Географічне значення – це назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію та інші характеристики, які зумовлені характерними для певного географічного місця умовами.

Фірмове найменування - вказує на підприємство без посилання на продукцію, яку воно виробляє відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вноситься за його поданням до реєстрів, введення до яких регулюється законом.

Суб’єкт господарювання найменування якого внесено до реєстру пізніше, має пріоритетне право захисту, перед іншим суб’єктом.

Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене найменування. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника, повинна припинити таке використання і виплатити йому завдані збитки.

Реєстрацію прав на об’єкти інтелектуальної та промислової власності в Україні здійснює Державний департамент інтелектуальної власності, який є у складі Міністерства, освіти і науки України. Результатом реєстрації є свідоцтво.

Права на об’єкти, які охороняються авторськими і суміжними правами.

До об’єктів авторського права належать твори в галузі науки, літератури і мистецтва, комп’ютерне програмне забезпечення, банки та бази даних, банки та бази знань.

База даних – це іменована сукупність інформаційних одиниць у певній сфері, наприклад, перелік клієнтів фірми.

Банк знань – це місце, де зосереджені технічні чи наукові знання, в якому крім інформації знаходяться заходи, які дозволяють ці знання накопичувати, зберігати, оновлювати і використовувати.

База знань – це сукупність систематизованих знань у певній галузі.

Інші права власності та користування: ноу-хау, раціоналізаторська пропозиція, права користування землею та іншими природними ресурсами, права користування майном, право користуванням брокерським місцем на біржі, право на здійснення брокерської діяльності, гудвіл.

Ноу-хау – новітні технології – технічна, конструкторська, проектна документація, творчі розробки (розрахунки, винаходи, формули, зразки), виробничо-комерційний досвід організації виробництва, маркетингу і навчального персоналу.

Раціоналізаторська пропозиція – виплачуються нагороди, видається патент.

Гудвіл – не відчутний на дотик актив підприємства, який формується під впливом деяких чинників, а саме іміджу підприємства, досвіду, ділових зв’язків, престижу товарних знаків, сталої клієнтури, прихильності споживачів, домінуючої позиції на ринку товарів. В управлінському рішенні під гудвілом розуміють ділову діяльність підприємства, в бухгалтерському – це платіж, здійснюваний покупцями в очікуванні майбутніх економічних вигод.

У бухгалтерському обігу нематеріальні активи підприємства класифікують за такими ознаками:

права користування природними ресурсами;

права користування майном

право на знаки для товарів та послуг

права на об’єкти промислової власності

авторські та суміжні права

інші нематеріальні активи.

Інвестиційні ресурси.

Інвестиція – це спосіб розмноження капіталу, який має забезпечити збереження або збільшення вартості капіталу і принести позитивну величину доходу.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємства та інших видів діяльності в результаті якої створюється прибуток або дохід або досягається соціальний ефект. Види: кошти, акції, інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, права користування землею, водою, будинками, спорудами, обладнанням, інші цінності.

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі інвестування, яке здійснюють громадяни, недержавні підприємства, господарські спілки і товариства, а також інші юридичні особи.

Також може бути іноземне інвестування, яке здійснюється фізичними і юридичними особами інших держав, і спільне інвестування.

Інноваційна діяльність – одна з форм інвестиційної діяльності, здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробничу і соціальну сферу.

Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути основні фонди та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності та інші об’єкти власності.

Суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та інших іноземних держав.

Інвестори – це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних позичкових та залучених майнових та інвестиційних рішень в об’єкт інвестування.

Інвестиційна діяльність суб’єктів України регулюється ЗУ «Про інвестиційну діяльність» (від 18 березня 1991 р. №1561-12).

Інвестиційна діяльність суб’єктів за межами держави регулюється законодавством іншої держави, де буде здійснюватись ця діяльність.