ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПЛАТНИКА АБО ВИЗНАННЯ ЙОГО БАНКРУТОМ

Економічна безпека підприємства як передумова здійснення ефективної господарської діяльності.

Санація і реструктуризація підприємств як система заходів щодо подолання кризового стану.

Банкрутство і ліквідація підприємств.

Економічна безпека підприємства як передумова здійснення ефективної господарської діяльності.

В умовах перехідної і ринкової економіки господарська діяльність підприємства значною мірою є ризикованою, оскільки здійснюється під постійним впливом несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть призвести до кризової ситуації і можливо навіть до вимушеного припинення діяльності.

На сьогодні для більшості українських підприємств характерним є однакове коло проблем, а саме:

Мінливість економічного середовища, в якому вони існують;

Втрата традиційних ринків збуту власної продукції;

Нестабільність правового поля;

Постійні новації в системі оподаткування та ін..

За таких умов хоча проблема здійснення ефективної господарської діяльності є основою для економіки підприємства в довгостроковому періоді, серед поточних питань (питань 1-го рівня), які потрібно вирішувати щодня, має бути проблема утримання підприємства у стані рівноваги, успішне вирішення якої можливе через виконання основних засад економічної безпеки підприємства.

Метою успішного менеджменту є запобігання виникненню кризових ситуацій на підприємстві, які б могли призвести до погіршення його стану, втрати ринкових позицій і виведення підприємства зі стану, тому діяльність підприємства має здійснюватись на основі знання економічних механізмів діяльності підприємства та з урахуванням внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці підприємства.

Рівень економічної безпеки підприємства визначається тим, наскільки ефективно його менеджмент може уникати загроз і ліквідовувати наслідки дії негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Економічна безпека – це стан рівноваги підприємства за якою підприємство стабільно функціонує і здійснює господарську діяльність.

Головна мета економічної безпеки – утримання підприємства у стані рівноваги і гармонійної взаємодії з зовнішнім середовищем, гарантування стабільного функціонування і уникнення можливих загроз, створення основ для ефективного ведення господарської діяльності.

У разі, коли порушуються пропорції між складовими економічної безпеки і рівень рівноваги підприємства може опинитись у кризовій ситуації.

Основні чинники, які зумовлюють кризовий стан:

Незалежні від діяльності підприємства (зовнішні);

Обумовлені діяльністю підприємства (внутрішні).

Основною складовою кризового стану підприємства є фінансова криза.

Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на підприємства; це неспроможність підприємства здійснювати фінансове забезпечення поточної діяльності; це загроза неплатоспроможності і банкрутства.

Сигналами кризової ситуації є:

Спад попиту на продукцію та втрата покупців;

Зменшення обсягів реалізації продукції;

Збитковість окремих видів продукції;

Зменшення доходу та прибутку підприємства;

Погіршення структури оборотніх коштів.

Основними складовими економічної безпеки підприємства є:

Фінансова складова (постійний моніторинг фінансового стану підприємства, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності);

Управлінсько-правова (уникнення загрози захоплення конкурентами і втрати контролю);

Політико-правова (правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання вимог чинного законодавства, постійне відстежування законодавчих змін);

Маркетингова (постійний моніторинг ситуації на ринку і в економіці держави, вивчення постійних конкурентів);

Інноваційна (постійний моніторинг і застосування в діяльності підприємства інноваційних технологій, способів організації і бізнесу);

Інформаційна (інформаційне забезпечення і ґрунтовний аналіз діяльності підприємства);

Техніко-технологічна (використання на підприємстві передової техніки і технології)№

Інтелектуально-кадрова (захист об’єктів промислової власності підприємства, ефективне управління персоналом, залучення з ринку праці найбільш кваліфікованих працівників, формування корпоративного духу на підприємстві);

Екологічна (дотримання чинних екологічних норм та мінімізацію витрат від забруднення довкілля).

З метою недотримання кризового стану підприємства мають застосовувати інструментарій діагностики банкрутства. На підприємстві має бути створена ефективна система управління ризиками, яка передбачає їх оцінку, нейтралізацію і вживання заходів щодо їх недопущення в майбутньому.

До основних завдань системи належить:

Моніторинг фінансового стану підприємства;

Оцінка ймовірності банкрутства та розробка комплексу антикризових заходів.

Для того, щоб оцінити ймовірність банкрутства підприємства аналізують показники фінансової звітності підприємства до визначення індексу банкрутства.

До зовнішніх чинників кризового розвитку відносять:

Загально-економічні

Спад обсягу національного доходу;

Зростання інфляції;

Уповільнення платіжного обороту;

Нестабільність податкової системи;

Зниження рівня доходів населення;

Зростання безробіття.

Ринкові

Зниження місткості внутрішнього ринку;

Посилення монополізму ринку;

Істотне зниження попиту;

Нестабільність фінансового ринку;

Зниження активності фондового ринку;

Нестабільність валютного ринку.

Інші

Політичні;

Стихійні лиха;

Погіршення криміногенної ситуації.

До внутрішніх чинників відносять:

Виробничі

Неефективний маркетинг;

Неефективна структура поточних витрат;

Низький рівень використання основних заходів;

Неефективний виробничий менеджмент.

Інвестиційні

Неефективний фондовий портфель;

Істотна перевитрата фондових ресурсів;

Неефективний інвестиційних менеджмент

Фінансові

Неефективна фінансова стратегія;

Неефективна структура активів;

Зростання дебіторської заборгованості;

Неефективний фінансовий менеджмент.

Санація і реструктуризація підприємств як система заходів щодо подолання кризового стану

Виходом з кризової ситуації у разі, коли її можна подолати має стати розробка проведення комплексу заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи і відновлення його прибутковості, платоспроможності, позицій на ринку, тобто підприємства вдаються до проведення санації.

Санація – це оздоровлення фінансового стану підприємства; це система заходів, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану підприємства, а також задоволення повністю або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємств, боргів і капіталу та (або) зміни організаційно-правової форми і виробничої структури боржника, що здійснюються під час впровадження справи про банкрутство з метою запобігання, визнання підприємства банкрутом та його ліквідації.

Рішення про проведення санації може прийматись у досудовому порядку із ініціативи менеджменту, власників підприємства, якому загрожує банкрутство, з ініціативи кредиторів, контрольних органів у межах своїх повноважень, центральних органів місцевого самоврядування у випадках, коли існує загроза неплатоспроможності підприємства і визнання його банкрутством, у випадку судових процедур, які застосовуються до боржника після порушення справи про банкрутство.

Досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності підприємства, які може здійснювати власник майна (орган уповноважений керувати майном боржника, інвестор з метою запобіганню банкрутству боржника) шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, відповідно до законодавства до початку порушення справи про банкрутство.

Заходами щодо відновлення платоспроможності підприємства можуть бути:

Реструктуризація підприємства;

Перепрофілювання виробництва;

Закриття нерентабельних виробництв;

Відстрочка або розстрочка платежів та списання частини боргів, про що укладається мирова угода;

Продаж частини майна;

Зобов’язання інвестора про погашення боргу