Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу;

Звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі проведення санації.

Проект плану санації складається з вступу та двох розділів.

У вступі відображають фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізації, величина прибутку (збитку), рівень заборгованості, коефіцієнт платоспроможності, ліквідності та інші показники), аналіз причин кризової ситуації, характеристика ринків збуту продукції, кадровий потенціал та інші вихідні параметри. Крім того формують стратегічні цілі санації та стислий прогноз результатів проведення фінансового оздоровлення підприємства.

1-й розділ містить конкретний план фінансового оздоровлення, складовими якого є:

План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції – у цьому підрозділі визначають ринкові чинники, які впливають на збут продукції та місткість ринку, на мотивацію споживачів, ступінь еластичності попиту та рівень платоспроможного попиту на продукцію підприємства, умови збуту, галузеві ризики, ситуацію на суміжних товарних ринках. Також додається перелік можливих конкурентів, їх переваги та недоліки, а також схема реалізації продукції, методи стимулювання реалізації та пропозиції щодо оптимального співвідношення реалізаційної ціни і собівартості, а також дається оцінка діяльності підприємства з погляду антимонопольного законодавства;

План виробництва та капіталовкладення містить дані про використання обладнання, його знос, витрати, пов’язані з відновленням (придбанням нового обладнання, ремонт, реконструкція), можливості оренди. Також характеризується виробничий процес, його проблемні місця, комерційні зв’язки з постачальниками сировини, включаючи наявність альтернатив, включають яке саме обладнання, яку технічну документацію, технологію,ноу-хау, у кого, на яких умовах та на який строк треба придбати, суму витрат на придбання;

Організаційний план – відображають організаційну структуру підприємства, можливості реструктуризації, аналізують управлінський та кадровий склад, фактичну кількість працівників та пропозиції щодо їх зменшення, можливості щодо злиття, об’єднання, укрупнення із урахуванням вимог антимонопольних товариств;

Фінансовий план – необхідно подати прогноз обсягу випуску та реалізації продукції, баланс грошових надходжень та витрат, зведений баланс активів і пасивів, аналіз шляхів досягнення беззбитковості підприємства, оцінку потреб в інвестиціях, форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів, заходи їх освоєння;

2-й розділ – деталізують очікувані результати виконання проекту, дають оцінку ефективності запропонованої форми оздоровлення, прогнозують можливі ризики та збитки.

Мета санації вважаться досягнутою, якщо з допомогою зовнішнього та внутрішнього фінансових джерел проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить із кризи і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.

ЗУ «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом» передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення конкурентоспроможності підприємства.

Реструктуризація може здійснюватись у ході санаційних заходів або окремо.

Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, яка не підлягає санації, а також на зміну форм власності, управління, організаційно-правову форму, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва.

Реорганізація – це повна або часткова зміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів.

Реорганізація проводиться у випадку:

Перетворення підприємства одного в інше, де відбувається зміна організаційно-правової форми;

Поділу підприємства,приєднання одного підприємства до іншого, злиття, поглинання.

Реорганізація повинна проводитись з дотримання вимог антимонопольного комітету.

ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачено отримання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання. Така концентрація може бути здійснена тільки за умов отримання дозволу антимонопольного комітету України.

Банкрутство і ліквідація підприємств.

Банкрутство – це фінансова неспроможність розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов’язаннями.

Відповідно до ЗУ, банкрутство – це визнана Господарським судом неспроможність божника відновити свою неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Можна виділити такі стадії банкрутства:

Приховане – характеризується зниженням ефективної діяльності підприємства, яка виявляється у відносному зменшенні дохідності капіталу, зниженні ринкової вартості суб’єкта господарювання. Зниження вартості підприємства означає зменшення його прибутку (є наслідком невмілого розрахунку та невмілого управління чинниками, які характеризуються результатами діяльності суб’єкта господарювання, що виявляються у вимогах банків, акціонерів та інших вкладників коштів;

Фінансова нестабільність - характеризується появою у підприємства проблем з готівкою, виявляється у відносному зниженні прибутків і можливою проблемою з виплатою витрат.

Явне – підприємство, яке не може своєчасно сплачувати борги, темпи зростання витрат перевищує грошові надходження.

Отже, стан банкрутства підприємства на певній стадії залежить від структури активів і джерел їх фінансування, що відображаються в бухгалтерському балансі.

Якщо кризовий стан підприємства не буде подоланий, воно змушене припинити свою діяльність і буде ліквідоване.

Ліквідація підприємства здійснюється комісією, яка створюється власником або повноваженим ним органом або судом.

Ліквідаційна комісія або орган, який проводить ліквідацію публікує в офіційній пресі інформацію про ліквідацію, повідомляє про порядок і термін прийняття претензій, оцінює наявне майно підприємства, виявляє дебіторів і кредиторів, розраховується з ними, розраховує заходи щодо сплати боргів третім особам, складає ліквідаційний баланс, подає його власнику або органу, яки призначає ліквідацію.

Активи підприємства після розрахунків з бюджетом, кредиторами, оплатою праці працівників, розподіл між засновниками або учасниками, пропорційно до їх частки в майні підприємства, що передбачено реєстраційними документами.