МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Суть і зміст менеджменту.

Рівні управління в менеджменті.

Загальні принципи земельного менеджменту.

Суть і зміст менеджменту.

Будь-яким підприємствам чи то великим гігантам, чи маленьким, таким як магазини, необхідно управляти .

Коли говорять управління підприємством, то мають на увазі дії його керівника, які направлені на досягнення певної мети.

На сьогодні керівника підприємства найчастіше називають менеджером, а ти, чим займається керівник – менеджментом.

Менеджмент – англ. – мистецтво верхової їзди.

В сучасному значення слова менеджмент і менеджер з’явилися коли господарі підприємств зрозуміли, що вигідно не самим керувати майном, в залучати професіоналів.

Саме таким спеціалістам, які працюють за наймом, стали доручати головне завдання підприємства отримання високого прибутку.

Необхідно відмітити, що за цю працю надавали високу винагороду.

В розвинути західних країнах менеджер – одна з високооплачуваних професій.

Менеджер – це керівник-професіонал, який працює за наймом і спеціалізується на примноженні прибутку, тобто – це керівник підприємства в ринковій економіці.

Оксфордський словник дає тлумачення менеджменту:

Спосіб, манера ставлення до людей;

Влада і мистецтво управління;

Особливий ряд вміння та адміністративні навички;

Орган управління, адміністративна одиниця.

В спрощеному варіанті менеджмент – це спосіб добиватись поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент – це функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях.

Американський авторитет у галузі менеджменту Друкер дає таке пояснення менеджменту – він важкий для розуміння, специфічного походження, означає функцію, а також людей, які її використовують і вказує на соціальне або посадове становище, означає навколишню дисципліну і галузь наукових досліджень.

Менеджмент розглядають з різних точок зору:

Менеджмент як організація управління фірмою, яка здійсню будь-які види підприємницької діяльності, які направлені на отримання прибутку. Зміст менеджменту полягає в досягненні фірмою певних результатів у ході підприємницької діяльності;

Менеджер як орган управління. Під організацією розуміють структуру (склад) виробничих підрозділів, у рамках яких проводяться заходи, які направлені на досягнення загальних цілей;

Менеджмент як різні рівні апарату управління. Велика фірма у своєму апараті має три рівні управління:

Топ-менеджмент – це вища ланка управління, генеральний директор та інші члени управління;

Мідл-менеджмент – керівники самостійних відділів і окремих відділів;

Ловер-менеджмент – керівники підвідділів і інших підрозділів.

Менеджер як спеціалізований орган функціонуючого комерційного підприємства. Підприємство може діяти тільки через свої органи: керівництво або менеджмент. Завданням його управління є виробництво товарів і надання послуг, тобто задоволення потреб клієнтів через ринок. На відміну від інших виробничий менеджмент у всіх своїх рішеннях керується економічними результатами діяльності. Головне в менеджменті встановити цілі, які відповідають інтересам підприємства і роблять його рентабельність.

Менеджмент як процес прийняття управлінських рішень. Будь-яка ситуація, яка виникає в процесі управління є завданням для керівника (менеджера) і вимагає від нього прийняття рішень щодо зміни цілей та програми дій.

Будь-яке управлінське рішення є результатом зворотного зв’язку з ринком ті іншими елементами зовнішнього середовища. Прийняття рішень –це перевага менеджерів усіх рівнів, які мають відповідні повноваження.

В управлінській діяльності виділяють суб’єкт і об’єкт управління.

Суб’єктом управління може бути людна або група людей.

Суб’єкт управління повинен:

Володіти здатністю самостійно визначати цілі;

Розробляти і вибирати способи впливу та засоби досягнення прийнятих цілей;

Володіти здатністю реєстрації самого факту досягнення цілі;

Здійснювати процес управління.

Об’єкт управління – керована ланка, елемент системи управління, який сприймає дію управління з боку інших елементів. У виробничих системах об’єктами управління є цехи, дільниці, філіали підприємств.

За допомогою управлінської праці здійснюється взаємодія між суб’єктом та об’єктом управління.

Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

Управляти можна технічними системами, комп’ютерною мережею, людьми, літаком і т.д.

Менеджмент – це цілеспрямований вплив на колектив працівників чи окремих виконавців з метою виконання ними поставлених завдань і досягнення цілей.

Менеджмент є складовою частиною управління і означає управління колективом, людьми, окремою організацією.

Окрім менеджменту в ринковій економці важливу роль відіграє така фігура як підприємець.

Підприємець – це така людина, яка готова йти на ризик, примноження доходу, приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність, отримує грошовий дохід та особисте задоволення досягнень.

Ознака | Характерні особливості

Менеджер | Підприємець

Формальний статус | Наймана робоча сила, залучена на певних умовах, використовується для здійснення управлінської діяльності | Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, засновника, інвестора, яки використовує свої або позичені фінансові ресурси

Виробничо-господарська орієнтація | Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у розпорядженні ресурсів | Зорієнтований на пошук нових можливостей

Здійснення задуманого | Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання | Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась неефективною

Залучення ресурсів | Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні фондів | Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, проявляє гнучкість, використовує лізинг, оренду, кредит

Фінансовий статус | Отримує заробітну плату | Виступає власником майна і ресурсів підприємства

Побудова організації | Використовує ту організаційну структуру управління, яка склалась і має ієрархічну систему | Віддає перевагу горизонтальними організаційним структурам управління, які спираються на неформальні зв’язки.

Рівні управління в менеджменті.

Хоча всі керівники відіграють певні ролі та використовують певні функції, це не означає, що всі керівники у великій компанії зайняті виконанням однієї і тієї ж роботи.

Організації ч підприємства, які великі за обсягом, можуть забезпечувати чіткі розмежування в роботі керівників і не керівників.

Одна з форм поділу управлінської праці носить горизонтальний характер (розміщення конкретних керівників на чолі окремих підрозділів). Наприклад, начальник фінансово-виробничого відділу, начальник відділу маркетингу

Крім того, є вертикальний поділ праці. (наприклад, ректор, проректор,