УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

Сутність та класифікація управлінських рішень.

Умови прийняття управлінських рішень та етапи вироблення раціональних рішень.

Фактори впливу на прийняття управлінських рішень.

Підходи до оптимізації управлінських рішень.

Сутність та класифікація управлінських рішень.

Управлінське рішення – це формалізований на альтернативних засадах метод менеджменту за допомогою якого керуюча система організації отримує можливість безпосередньо впливати на керовану систему організації.

Управлінське рішення також є результатом економічних, адміністративних, технологічних та соціально-психологічних методів менеджменту.

Для прийняття оптимального управлінського рішення необхідний усесторонній розгляд процесів і проблем, виробничо-господарської, збутової, фінансової та інших видів діяльності з орієнтацією на інтереси організації.

Всі управлінські рішення можна класифікувати за ознаками:

За сферою охоплення:

Загальні – стосуються всієї організації

Часткові – стосуються окремих відділів, підрозділів, служб, проблем;

За тривалістю дії:

Перспективні – їх розробка і реалізація відбувається протягом тривалого періоду

Поточні – протягом короткого періоду

Оперативні – приймаються невідкладно

За рівнем прийняття:

Рішення на вищому рівні управління

Рішення на середньому рівні

Рішення на нижчому рівні

За характером вирішування:

Організаційні запрограмовані

Організаційні незапрограмовані

Компромісні рішення – повинні врівноважити протиріччя, які виникають

За способом обґрунтування:

Інтуїтивні – базуються на відчутті менеджера у правильності вибору, їх обґрунтованість визначається особистими якостями менеджера

Рішення, які базуються на судженнях, думках, міркуваннях

Раціональні рішення

За способом прийняття

Одноособові

Колегіальні рішення – розробляє група фахівців

Колективні – приймаються загальними зборами

За характером

Економічні – стосуються сфери фінансів, інвестицій, заробітної плати, виконання кредитів, виконання боргових зобов’язань

Технологічні – стосуються сфери розробки нових технологій, покращення технологічного процесу

Соціально-психологічні рішення

Адміністративні – стосуються організаційної, розпорядчої, адміністративної сфери.

Умови прийняття управлінських рішень та етапи вироблення раціональних рішень.

Успішне прийняття управлінських рішень базується на таких умовах як:

Право прийняття рішень мають всі менеджери, але відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення, а загальні рішення можуть прийматися тільки лінійними керівниками;

Повноваження – характеризують межу між групами менеджерів під час прийняття рішень;

Обов’язковість – вимагає від менеджера обов’язкового прийняття рішення, якщо цього потребує ситуація, яка склалась в організації;

Компетентність – характеризує вміння менеджера приймати кваліфіковані рішення;

Відповідальність – показує, які санкції можна застосовувати відносно менеджера внаслідок прийняття невдалого рішення.

Етапи вироблення раціональних рішень:

Важливим аспектом прийняття управлінського рішення є розробка технологічного процесу вироблення раціонального управлінського рішення, під яким слід розуміти вибір найкращого варіанту з можливих

Етапи вироблення раціонального управлінського рішення:

Виникнення ситуації;

Збір та обробка інформації щодо розроблених методів менеджменту;

Виявлення та оцінка альтернатив;

Підготовка та оптимізація управлінського рішення (вибір альтернативи);

Прийняття управлінського рішення та оцінювання результатів.

Кожний етап реалізується через відповідні ланки організації.

Фактори впливу на прийняття управлінських рішень.

На усіх етапах прийняття рішень важливо враховувати фактори, які впливають на цей процес:

Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід);

Поведінка менеджера (звички, психологія та ін.);

Середовище прийняття рішення:

Визначеність

Невизначеність – неможливо оцінити ймовірність результатів

Ризик

Інформаційна обмеженість – ці обмеження обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації

Очікування можливих негативних наслідків

Наявність ефективних комунікацій.

Найважливішим етапом у технології вироблення управлінських рішень є оптимізація, саме в процесі оптимізації отримують раціональні рішення.

На Заході оптимізацією управлінських рішень займається напрямок «наука управління».

Вона виникла в Англії під час Другої світової війни виникнення необхідності розв’язання військових завдань.

Використовується з метою:

Регулювання транспортних потоків у містах;

Оптимізація графіку руху в аеропортах;

Управління запасами на підприємстві;

Розробка нових видів продукції

Розподіл затрат на рекламу

Розподіл трудових ресурсів

Оптимізація обсягів виробництва та послуг та ін..

КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО

Центральною фігурою в менеджменті будь-якої організації є менеджер-керівник, який керує організацією або окремим підрозділом.

Процес керівництва є неодмінною умовою функціонування організації.

Керівництво – це вид правлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення через використання комунікацій.

Основою ефективного керівництва є вміло побудовані взаємовідносини між підлеглими.

Лідерство – це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб або груп працівників з метою залучення їх зусиль на досягнення цілей їх організації.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей. Таку можливість створює передусім посада, якам дає можливість впливати на інших людей.

Керівник має владу над підлеглими, тому що підлеглі залежать від нього в питаннях заробітної плати, видачі завдання, просування за службовою ієрархією, задоволенні соціальних питань, наданні матеріальної допомоги.

Іноді підлеглі отримують владу на керівником (надання інформації тощо).

Форми влади згідно Американського менеджменту:

Влада примусу;

Влада винагороди;

Дисциплінарна влада;

Законна влада;

Інформаційна влада.

Стилі керівництва.

Стиль керівництва, який характеризує конкретного менеджера залежить від обміну делегованих йому повноважень, використання форм влади, турботи про людські стосунки, виконання завдань організації.

Види стилів:

Авторитарний – базується на том, що авторитарний керівник має достатню владу, щоб нав’язати свою волю виконавцям;

Демократичний – характеризується вільним прийняттям управлінських рішень (завдань, оцінки роботи при завершенні, турботою про працівників);

Комбінований.

Десять якостей менеджера-керівника:

Бути завжди управляючим, а не погоничем

Впевненість в собі

Строгість і вимогливість

Завжди критикує своїх підлеглих позитивно

Вміння заохочувати і карати

Вміння начальника шанувати час своїх підлеглих

Ввічливе доброзичливе ставлення керівника до підлеглих

Вміння говорити і мовчати

Почуття гумору, вміння посміятися, оцінити дотепний жарт

Цікавитись і вивчати своїх підлеглих.

Керівник повинен чітко усвідомити можливості підлеглих, власні можливості. Найефективніший такий стиль управління – орієнтуватись на реальність.