ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМНИЦТВА»
Об’єкт, мета, предмет вивчення курсу.
Ринкові економічні відносини, їх характеристика і діяльність підприємства в умовах ринку.
Підприємництво як сучасна форма господарювання.
Об’єкт, мета, предмет вивчення курсу.
Економіка –найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну і використання результатів господарської діяльності.
Поняття економіка вперше ввів Аристотель. Розумів ведення домашнього господарства.
На сьогодні економіка підприємства – галузь с/г, економічного територіально-структурного підрозділу і області, країни в цілому.
Економіка підприємства в умовах ринкової економіки вивчає господарство і господарську діяльність підприємства незалежно від форм власності і підпорядкування.
Економіка підприємства як конкретна галузь економічної науки й навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства правомірно вважається загальним предметом згаданої дисципліни.
Предметом є вивчення теорії і практики в умовах господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації та ефективності господарсько-комер-ційної діяльності підприємства.
Об’єктом вивчення є конкретне підприємство.
Метою є вивчення питань економічної діяльності підприємства, ефективне використання обмежених виробничих ресурсів і управління ними в умовах виробничої діяльності конкретного підприємства з метою отримання прибутку.
Основні цілі, які стоять перед національною економікою:
Економічне зростання – забезпеченість виробництвом більшої кількості і кращої якості товарів і послуг
Повна зайнятість
Економічна ефективність –отримання максимальної віддачі при мінімальних затратах обмежених виробничих ресурсів
Стабільний рівень цін
Економічна свобода – керівникам підприємства, працівникам і споживачам має бути забезпечена свобода вибору
Справедливий розподіл
Економічне забезпечення – необхідно забезпечити рівень існування хворих, недієздатних, непрацездатних та інших категорій населення, які не можуть себе забезпечити
Торговий баланс.
Для забезпечення виконання цілей необхідно враховувати 5 фундаментальних питань:
Скільки необхідно виробляти;
Яку частку виробничих ресурсів потрібно використовувати;
Що необхідно виробляти;
Як цю продукцію виробляти
Хто повинен отримувати цю продукцію
Чи здатна система пристосовуватися до змін.
Ринкові економічні відносини, їх характеристика і діяльність підприємства в умовах ринку.Ринок – це сфера товарного обігу і пов’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, які виникають між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі-продажу товару.
Основними елементами ринку є ціна, попит, пропозиція, конкуренція.
Ринок виникає і функціонує на основі суспільного розподілу праці та спеціалізації виробників, розвитку товарного виробництва.
Основна формула ринку:
Т-Г-Т‘ при сплаті готівкою
Т-З-Г-Т‘ – при сплаті кредиту.
Т - товар, З – зобов’язання, Г – гроші.
Щоб задовольнити свою потребу в певному товарі, треба реалізувати свій товар, оволодіти певною сумою грошових ресурсів.
Таким товаром є здатність до робочої праці.
Командно-адміністративна система управління і зміст підприємства в умовах цієї системи.
Ця система базується на командно-адміністративній організації і функціонує на основі адміністративних рішень, команд, наказів, постанов вищестоячих органів управління. Це стосується планування виробництва продукції, розподілу матеріально-сировинних ресурсів і готової продукції.
При командно-адміністративній системі управління підприємства обмежені у своїй діяльності.
При цій системі не враховуються вимоги ринку – попит, пропозиція і конкуренція.
Відмінності ринково-економічних відносин від командно-адміністративної системи.
Ринкові відносини сприяють і фактично базуються на вільній конкуренції, чим сприяють і спонукають до розвитку своїх систем. При командно-адміністративній системі – це недопустимо, що сприяє застою.
В ринково-економічних відносинах ціна формується на основі попиту і пропозиції. При командно-адміністративній системі ціна формується на основі затрат
При командно-адміністративній системі плани виробництва, постачання і реалізації продукції плануються централізовано. При ринкових відносинах – на основі вивчення ринку –попиту, пропозиції та конкуренції.
При командно-адміністративній системі виробники відокремлені від власності на засоби виробництва. При ринково-економічних відносинах кожен через акції може стати власником засобів виробництва, що посилює інтерес до ефективного використання ресурсів, розвитку регіону і охорони навколишнього середовища.
Існує таке поняття як товарно-грошовий фетишизм – це означає обожнювання, а саме обожнювання товарів і грошей. Шляхом подолання цього є виховання людей в християнській моралі і національній гордості.
Ринкова інфраструктура – це сукупність установ, організацій та інших суб’єктів сфери обігу, що забезпечують функціонування ринкової економіки країни чи окремого регіону. Залежить від видів ринку: ринку капіталу, засобів виробництва, праці чи іншого.
Наприклад, ринок засобів виробництва обслуговується такими елементами: товарною біржею, торговими будинками, торгово-посередницькими фірмами, комерційними фірмами, аукціонами, ярмарками, державними резервними та страховими фондами, державною інспекцією з контролю за цінами та стандартами, антимонопольним комітетом.
Деяка частина ринку створюється за рішенням уряду, а інша – підприємницькими колами.
2Підприємництво як форма господарювання.
Термін підприємництво – запозичений з Франції, Рішаром Катіоном. Необхідно відрізняти підприємство від менеджменту, а підприємця від управляючого або виробника.
Підприємець – це самостійний агент ринку, який діє на свій острах і ризик під особисту відповідальність за результатами бізнесової діяльності.
Менеджер – це найманий працівник, який організовує реалізацію завдань, поставлених підприємцем. Він як правил не несе майнової відповідальності за свої дії.
Підприємець завжди є власником капіталу, а також у тій чи іншій мірі є менеджером.
Отже, підприємництво – це самосійна, ініціативна, господарсько-фінансова діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або від імені і під майнову відповідальність юридичної особи і підприємства.
Якщо діяльність фізичної або юридичних осіб не пов’язана з отриманням прибутку, то вона не вважається підприємницькою.
Основні ознаки підприємництва:
Свобода вибору напрямків та методів діяльності
Самостійність у прийнятті рішень
Постійна наявність фактора ризику.
Орієнтація на досягнення комерційного успіху (зиску)
Інноваційних характер діяльності
Підприємництву притаманний наступний стиль і тип господарської поведінки:
Ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу
Готовність наражатися на власний ризик
Гнучкість і постійність самооновлення
Цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності.
Сучасна економічна література виокремлює 3 головні