на товари і послуги без істотної зміни їх якості й асортименту. Підприємці при цьому нерідко вдаються до ма-ніпулювання цінами (встановлюють знижені, поки товар не завоює ринок збуту, після чого значно підвищують їх), до цінових поступок, сезонного розпродажу тощо.
Нецінова конкуренція — це боротьба між товаровиробника-ми за споживачів шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що зумовлює поліпшення якості продукції, її асортименту. Крім того, для завоювання більших ринків збуту компанії продовжують строки гаранто-ваного обслуговування, надають кредит для покупців та ін. Нецінова конкуренція повніше відображає інтереси спожива-чів.
Різновидом недосконалої конкуренції є нечесна конкурен-ція, яка ведеться переважно неекономічними методами.
2. Конкуренція і монополія
Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об'єднан-ня декількох підприємств, які виробляють переважну кіль-кість певної продукції, завдяки чому впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки. Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворен-ня — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживан-ня. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі ви-никли найпростіші форми монополістичних об'єднань — кар-телі та синдикати.
Складніші форми монополістичних об'єднань з'являються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу без-посереднього виробництва.
За допомогою механізму міжгалузевої конкуренції та пере ливання капіталів вертикальна інтеграція переростає у дивер-сифікацію, яка є процесом проникнення капіталу тієї чи іншої монополії в галузі, що безпосередньо не пов'язані з основною сферою її діяльності.
Процес монополізації має позитивні і негативні наслідки. Позитивним є те, що у гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінан-сувати крупні науково-дослідні лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і техноло-гію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, при-стосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до струк-турних зрушень в економіці. Тому не дивно, що на сучасному етапі розвиваються такі форми співробітництва гігантських корпорацій, як організація спільних підприємств, фірм, обмін патентами, науково-технічною інформацією тощо. Утворення таких міжфірмових об'єднань, консорціумів пов'язане насам-перед з реалізацією великих науково-технічних програм. Ство-рюються також корпоративні дослідницькі організації.
В останні роки одним із напрямів вертикальної інтеграції і диверсифікації (тобто збільшення числа галузей, у які здійс-нює експансію та чи інша монополія) стало формування торго-вельно-промислових комплексів, інтеграція крупних промисло-вих корпорацій з торговельними компаніями. У 80-ті pp. така вертикальна інтеграція охоплює сферу зовнішньої торгівлі.
Монополії придушують конкуренцію — важливу рушійну силу економічного прогресу. Тому П.Самуельсон називає мо-нополію економічним злом.
Використана література
Основи економічної теорії. - К., 1997
Основи економічної теорії: Політекономічний аспект. - К., 1997
Самуельсон П. Економіка. - Львів, 1993