Дані відображаються таким чином: для ностро-рахунків - надходження коштів за кредитом, за дебетом - їх вибуття, для лоро-рахунків - навпаки: за кредитом - кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом - надходження коштів на рахунок.

За кожною операцією зазначається її тип та країна зарубіжного партнера. Характеристики операцій, назва країни та найменування валюти подаються у закодованій формі.

У колонці 2 (країна) зазначається код країни - платника або одержувача платежу, і в жодному разі не назва країни банку-кореспондента. Повернення помилково зарахованих коштів відображається з тим самим кодом, що й їх отримання, в тій самій графі, тільки зі знаком мінус.

Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома рахунками того самого банку (резидента чи нерезидента), у розрахунках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтральними для платіжного балансу.

Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування операції платіжного балансу кожний платіж на суму понад 250 тис. дол. США декларується копією платіжного документа.

Уся інформація перевіряється, виправляється з участю комерційного банку, котрий звітується, вилучаються операції, що є нейтральними для платіжного балансу. Далі база даних конвертується у дол. США за середньомісячним курсом, агрегується за операціями платіжного балансу.

Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Державного митного комітету і Міністерства статистики (про експорт та імпорт товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо).

Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто- та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб (дрібнооптовий товар), гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів та транзит тощо.

Розроблена система експертних оцінок для врахування неформальної торгівлі. Це - і прямі розрахунки на основі обстежень Державного митного комітету, і розрахунки через окремі макроекономічні показники.

Додатково збирається інформація за іноземними інвестиціями (за видами), дані про стан та графік обслуговування державного боргу міждержавної заборгованості та взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна інформація.

Для систематизації даних у часових відрізках та вилучення інфляційного впливу платіжний баланс України складається в доларах США.

1.5. Форми побудови та основи аналізу платіжного балансу

Після оцінки достовірності інформації та використання методів часових і вартісних виправлень і регулювання даних, які відповідають методиці складання платіжного балансу, дані поточного рахунку балансуються з його фінансовим покриттям і складається платіжний баланс України.

Якщо платіжний баланс будується у нейтральній формі, відповідно до стандартних компонентів, сальдо поточного рахунку балансується із сальдо на рахунку операцій із капіталом та фінансових операцій. У такій формі сальдо платіжного балансу завжди дорівнює нулю.

В аналітичній формі звичайно розрізняють операції, що визначають довгострокові тенденції розвитку зовнішнього сектора економіки країни, результат яких становить загальне сальдо платіжного балансу, та операції щодо його фінансування. Фінансування загального сальдо платіжного балансу відбувається у формі іноземних інвестицій та у формі іноземних кредитів.

Аналіз платіжного балансу здійснюється за трьома напрямами:

1) аналіз якості інформаційної бази;

2) аналіз стану та динаміки статей;

3) аналіз сальдо рахунків платіжного балансу та впливу стану платіжного балансу на макроекономічну ситуацію.

При цьому аналізуються результати зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється порівняльний аналіз макроекономічних показників, на підставі яких прогнозується орієнтація внутрішньої та зовнішньої економічної політики.

Результати аналізу платіжного балансу щоквартально публікуються в Додатку до Бюлетеня НБУ "Платіжний баланс України"

Розділ 2. Платіжний баланс країни, як інструмент аналізу стану зовнішньоекономічних зв'язків

2.1. Методичне забезпечення аналізу платіжного балансу країни

Важливим інструментом макроекономічної фінансової статистики є платіжний баланс, в якому відбиваються зміни активів і зобов'язань внаслідок операцій з «Іншим світом». Усі зовнішньоекономічні операції, за якими права власності на товар, послуги чи капітал переходять від резидента однієї країни до резидента іншої, узагальнюються в статтях платіжного балансу.

Методологія складання платіжного балансу визначається міжнародним стандартом - «Керівництвом з платіжного балансу», розробником якого є МВФ. Останнє (п'яте) видання Керівництва опубліковане в 1993 р. Відповідно до світової практи-ки інформаційною базою платіжного балансу слугують:

дані банківської системи про фінансові операції з нерезидентами;

інформація митних установ про рух товарних потоків через кордон;

статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів та одержувачів іноземних інвестицій.

В Україні узагальнення інформації про валютно-фінансові потоки покладається на Національний банк. При складанні платіжного балансу здійснюються додаткові розрахунки, пов'язані з коригуванням вартості імпорту, коригуванням нафто- та газопотоків, врахуванням обсягів неформальної торгівлі, гуманітарної допомоги тощо. Долучається також інформація про іноземні інвестиції, зовнішню і внутрішню заборгованість, динаміку обслуговування державного боргу.

Облік міжнародних операцій у платіжному балансі ведеться за принципом подвійного запису: кожна операція одночасно записується в кредит одного рахунка і в дебет іншого, Скажімо, рух товарів через кордон урівноважується рухом у протилежно-му напрямі засобів платежу за ці товари. Операції, внаслідок яких валютні кошти надходять у країну, записують в кредит зі знаком «плюс», а операції, внаслідок яких країна витрачає ці кошти, записуються в дебет зі знаком «мінус».

Згідно з цим правилом експорт товарів і послуг означає приплив іноземної валюти, а тому реєструється на кредитовому рахунку, а експорт капіталу, навпаки, означає відплив коштів за кордон і реєструється на дебетовому рахунку.

Залежно від того, які саме операції переважають (кредитові чи дебетові), сальдо відповідної статті платіжного балансу має знак