1. рівність, рівновага двох підсумків протилежного значення, що має місце в рахунках, відомостях і таблицях: рівність сум чи кількості прибутку і витрат, дебету і кредиту, активу і пасиву. У цьому розумінні слово баланс зберігає близький зв'язок зі своїм первісним значенням: однакові підсумки ніби відповідають збалансованим шалькам терезів;

2. таблиця, яка відображає результат облікової реєстрації, майновий стан підприємства в грошовій оцінці на відповідний момент, тобто стан його активів і пасивів [31].

Баланс - це система взаємопов'язаних показників, які характеризують з одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а з іншого боку — те, що характеризує правовий аспект цього майна (пасиви), до яких відносяться зобов'язання і капітал [34].

З погляду політичної економії пасив є сумою вартостей, отриманих із різних джерел, а актив — це конкретні форми існування цих вартостей [44].

Баланс - це відбірка моментних даних на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксуються сформовані до моменту його упорядкування результати господарських операцій, який відповідає на запитання: «Що являє собою підприємство на даний момент?» [29].

Отже, баланс складається з 2 сторін: активу і пасиву.

Слово актив походить від латинського activus і перекладається як той, що діє, знаходиться у постійному русі, функціонує. Цей термін використовується для позначення лівої частини Балансу, де показуються в згрупованому виді активи (ресурси) підприємства [26].

Слово пасив — від латинського passives — що означає бездіяльний, той що знаходиться у спокої або пасивний. Це слово застосовується для назви правої частини Балансу, в якій показуються в згрупованому виді зобов'язання і власний капітал підприємства. Тобто пасив поділяється на зобов'язання і власний капітал [26].

Визначення Балансу та вимоги до нього, як елементу фінансової звітності, наведено в національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності [30].

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал [6].

Між складовими елементами Балансу існує зв'язок, який зображується формулою: активи дорівнюють зобов'язання плюс власний капітал.

Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому [2].

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення активів [12].

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування зобов'язань. Тобто, величина власного капіталу буде тим більшою, чим будуть меншими зобов'язання [ 2].

Інформація про ресурси підприємства, які ним контролюються і принесуть економічну вигоду у майбутньому, є надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості створення грошових потоків у майбутньому [42].

Дані про власний капітал необхідні для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку [42].

Інформація про зобов'язання підприємства допомагає користувачам оцінити здатність його щодо виконання своїх обов'язків [42].

Форму Балансу підприємства та зміст його статей визначено П(C) БО 2 "Баланс". Згідно цього нормативно-правового документу Баланс складається за формою № 1 (Код за ДКУД 1801001), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 і зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. за №391/3684.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень [2].

Інформація, яка міститься в Балансі повинна, бути суттєвою, повністю розкритою [22].

Суттєва інформація — це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення, яке приймають користувачі фінансової звітності.

Розкриття — це надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Для того, щоб інформація, яка міститься в Балансі, була зрозумілою користувачам, вона повинна відповідати певним якісним характеристикам, а саме [32]:

бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

бути доречною, тобто такою, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;

бути достовірною, тобто не містити помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

бути порівняльною, тобто надавати можливість користувачам порівнювати інформацію з Балансу за різні періоди та різних підприємств.

Баланс підприємства формується з дотриманням таких принципів [6 ]:

1) автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників.

2) безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

3) періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання балансу;

4) історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

5) нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів;

6) повного висвітлення;

7) послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

8) обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки;

9) зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

10) превалювання