відображаються: напрям використання коштів по статтях витрат і поквартальний їх розподіл. Розмір видатків по кошто-рисах визначають, виходячи з планових показників, які характеризують обсяг діяльності — мережу, штати, контингенти.
В умовах дефіциту особливо важливого значення набуває жорсткий режим економії у витрачанні бюджетних коштів, у зв'язку з цим фінансування провалиться не в сумах, передбачених у кошторисах, а по мірі виконання показників по мережі, штатах, контингентах і забезпеченнях видатків на заробітну плату, харчування, медикаменти, стипендії й обмеження видатків на суто господарські потреби, поточний і капітальний ремонт, придбання обладнання і інвентарю та інших видатків.
Нормативне планування бюджетних коштів є необхідною умовою життєдіяльності бюджетної установи. Воно регулює розподіл коштів і ставить всі бюджетні установи у рівні умови.
Практично всі витрати бюджету формуються відповідним чином. Так, по заробітній платі виплати формуються: по лікарнях з огляду на кількість ліжко днів і відділень та специфіку останніх. Так само визначається кількість лікарів середнього і молодшого медперсоналу, при цьому враховується стаж їх роботи. По школах — виходячи із класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється завантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, класне керівництво і т.д. Аналогічний порядок і по інших установах: або розрахункове, або за типовими штатами. І інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах [31, c.15]
Визначивши кількість працівників по тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.
Усі витрати бюджетних установ групуються по статтях:
ст. 1–заробітна плата;
ст. 2 – нарахування на заробітну плату;
ст. 3 – канцелярські і господарські витрати т.д.
При плануванні видатків бюджети усіх ланок враховується, що:
- неможливо економити на харчуванні, медикамен-тах, стипендіях, бо це позначиться на здоров’ї дітей, хворих, студентів;
- економія на придбанні устаткування, м'якого і твердого інвентарю призведе зрештою бюджетні устано-ви до ліквідації, адже лікувальні заклади, скажімо, і так мають злиденне існування. Відсутність лікувальної і діагностичної апаратури, постійної білизни, а то й ліжок і т.п. істотно знижує рівень їх функціонування;
- занехаяння поточного і капітального ремонту будівель і споруд призведе до їх розвалу.
В умовах дефіциту бюджету всі без винятку бюджету установи обмежені у видатках. Проте брак коштів для фінансування бюджетних установ змушує все-таки економити кошти. Така економія можлива і вже випробувана.
Стабілізація економіки і її поступальний розвиток є гарантією дохідності бюджету. Розвиток економіки дасть змогу забезпечити виконання доходів бюджету, звідси заявляться необхідні кошти й для видатків бюджетів усіх рівнів.
Отже, розподіл видатків між бюджетами повинен проводитись тільки на основі Закону про бюджетну си-стему та інших законів. До Державного бюджету не можуть бути включені видатки, не передбачені законами України.
Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні й ви-датки розвитку. В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстка економія коштів, поточні видатки є головними.
Поточні видатки – це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.
Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням [9, c.115-117]
Розвиток держави неможливий без створення необхідних умов утримання невиробничої сфери і розвитку виробництва, соціально-культурних закладів та заходи по їх утриманню; органів влади і управління; оборони та ін., що відображено в складі видатків Дер-жавного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
До видатків Державного бюджету належать:
фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання й підвищення життєвого рівня на-роду, заходив щодо соціального захисту населення;
фінансування здійснюваних державними установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;
фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозві-дувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загально-державних програм;
фінансування оборони;
фінансування охорони навколишнього природного середовища; утримання правоохоронних і митних органів, податкової служби, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;
утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади й прокуратури;
здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;
дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;
виплати всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, виплати допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;
утворення державних матеріальних і фінансових резервів;
обслуговування внутрішнього й зовнішнього державних боргів та їх повернення;
інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.
Склад видатків республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів витікає із заходів, які проводяться за рахунок бюджетних коштів на всіх адміністративних територіях. У згрупованому вигляді їх можна відобразити у видатках на:
фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжних організацій, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на її органи влади функції;
утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади і самоврядування; фінансування підприємств та господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;
інші заходи, які фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим
