Розуміння взаємозв’язку інвестиційної стратегії з іншими важливими елементами стратегічного вибору підприємства дає змогу ефективніше вибудовувати процес її розробки, взаємоузгоджуючи інвестиційні рішення для різних елементів і напрямів бізнесу підприємства і сприяючи його кількісному і якісному зростанню як цілісної і ефективної бізнес-системи. При цьому важливо ретельно обґрунтувати способи формування інвестиційних ресурсів, остерігаючись надмірного захоплення позиковим капіталом і враховуючи можливість мінімізації інвестиційних потреб.

2.2Державні закупівлі,як чинник розвитку підприємництва в Україні

Сучасний стан державних закупівель можна охарактеризувати як перехідний. У зв’язку з цим виникають питання щодо формування ефективного фінансово-економічного та організаційно-правового механізму конкурентоспроможного ринку державних закупівель.

Загострення кризи при закупівлях товарів(робіт,послуг) у 90-х роках XX ст.,як по бартеру, так і за власні кошти, завдавало величезних збитків державі. По-перше, закупівлі здійснювалися, переважно, за завищеними цінами. По-друге, на підприємства постачалося старе устаткування під виглядом і за ціною нового. По-третє, різні фірми-постачальники, одержавши попередню оплату на постачання, з часом зникали, що збільшувало безнадійну дебіторську заборгованість.

У липні 2000р. набув чинності Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в якому закладено механізм реалізації державних закупівель через здійснення тендерів(конкурсних торгів). Метою цього Закону є створення конкурентного середовища й запобігання проявам корупції у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів за державні кошти та досягнення оптимального й раціонального їхнього використання. Розвиток конкуренції має відповідати загальним цілям держави щодо реалізації розвитку соціально-економічних програм і спрямовуватись на їхнє виконання.

Організатору тендеру не потрібно вивчати окремі пропозиції ринку, оскільки тендерні пропозиції надає постачальник (учасник) торгів. Це дозволяє замовнику зібрати всі оферти разом і обрати найвигідніший варіант за основними параметрами: ціною, якістю, часом надання послуг або виконання робіт. Таким чином, замовник заощаджує час і гроші на пошук виконавців, скорочує витрати на оплату майбутніх робіт. Оскільки виконавців декілька, вони починають конкурувати, пропонують зниження цін і максимальну якість послуг. Це ідеальні умови для замовника, він може проаналізувати пропозиції ринку в системі, а не розрізнено. Відбувається ефективний моніторинг рівня пропозицій.

Однак, тендер вигідний не тільки ініціатору торгів, а й учасникам конкурсу. Виграти тендер за державними замовленням-значна подія для будь-якого підприємства, яка позитивно впливає на його репутацію. Учаснику торгів тендер дозволяє претендувати на замовлення, отже, й на значні грошові кошти. Крім тог, завдяки таким торгам можна краще вивчити ринок попиту, визначитися щодо оптимальної ціни.

Для задоволення потреб замовників у товарах(роботах, послугах) із максимальною економією та ефективністю використання державних коштів державні закупівлі мають спрямовуватись на вирішення таких завдань:

забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у сфері закупівель;

втілення у практику системи поточного та перспективного планування для визначення реальних обсягів необхідних товарів(робіт, послуг) і недопущення нераціональних закупівель;

створення прозорої системи здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації для підвищення конкуренції;

здійснення контролю оформлення розрахункових документів, а також своєчасної та повної оплати прийнятих розпорядниками державних коштів бюджетних зобов’язань за державними договорами;

забезпечення автоматизації процесів і процедур державних закупівель для підвищення продуктивності та зниження продуктивності та зниження трудомісткості при управлінні ними. а також оцінки їхньої ефективності.

Державні закупівлі, якщо вони відповідають визначеним основним умовам, дозволяють забезпечити інтереси всіх учасників процесу торгів, що ілюструє рисунок.

Рис.2.2 Інтереси учасників процесу торгів

Стратегічною функцією державних закупівель є визначення напрямів подальшого розвитку та ефективного функціонування, спрямованого на підвищення дієвості механізму закупівель, рівня конкуренції у цій сфері з урахуванням норм міжнародного права, зокрема законодавства ЄС та норм і правил СОТ, в основу яких закладено певні засади, які викладено нижче.

1.Максимальна економія та ефективність, що потребує проведення торгів, у результаті яких повинні бути здійснені закупівлі необхідних товарів (робіт, послуг) із максимальною економічною вигодою для замовника у відповідні строки з оптимальним співвідношенням ціни та якості. Досить гостро стоїть питання здешевлення процесу проведення конкурентних торгів. У світовій практиці одним із шляхів вирішення цієї проблеми є уніфікація. Вона стосується всіх конкурсних процедур: підготування тендерної документації, пропозицій, виявлення переможця і укладання контракту.

2.Добросовісна конкуренція серед учасників тендерів, що є необхідною умовою здійснення державних закупівель. Вона спонукатиме вітчизняних виробників до зниження ціни, впровадження новітніх методів і технологій, освоєння сучасних галузей виробництва. Конкуренція дозволяє задіяти великий потенціал ринкових стимулів ділової активності. Проводячи активну промислову політику, інструментом якої є добросовісна конкуренція. Можна досягти бажаного узгодження інтересів держави та суб’єктів господарювання. Необхідно запобігати проявам недобросовісної конкуренції, якою визначають будь0які дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Контрольні функції щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель виконує Антимонопольний комітет України.

3. Відкритість і прозорість на всіх стадіях державних закупівель, яка полягає в тому, що всі замовники торгів зобов’язані, починаючи з установлення умов їхнього проведення до оголошення переможців, здійснювати оприлюднення інформації, щоб кожний учасник мав можливість з ними ознайомитись. Це принцип пов’язаний із вільним доступом, відкритістю та доступністю інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

4. Запобігання дискримінації учасників, яке полягає в їхній рівноправності незалежно від статусу та державної належності; реалізації цього принципу сприяють два попередніх.

5. Об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, яка передбачає, що зрозуміла та неупереджена