Регіональні програми розвитку малого підприємництва на 2007-2008рр. у більшості регіонів стали набагато змістовнішими, ніж раніше, вони орієнтовані на регіональні пріоритети та містять інноваційні заходи.

Ефективність впровадження заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва залежить від стабільності їхнього фінансування. Згідно із Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва ” фінансове забезпечення регіональних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів регіональних фондів підтримки підприємництва та інших джерел фінансування. В свою чергу, зростання обсягів виділених коштів з обласних (місцевих) бюджетів на підтримку малого підприємництва позитивно впливає на надходження від діяльності суб’єктів малого підприємництва до бюджетів усіх рівнів.

Останнім часом намітилась стійка тенденція щодо збільшення кількості регіонів, що фінансують регіональні програми з місцевих бюджетів. У 2007 році

вперше така практика поширилась на всі регіони України (див. рисунок 2.3).

Рисунок 2.3.Динаміка зростання кількості регіонів, що фінансують регіональні програми з місцевих бюджетів.

У 2007 році заплановані у відповідних бюджетах кошти на фінансове забезпечення заходів регіональних програм повністю або майже в повному обсязі до передбачених сум освоїли: АР Крим, Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Черкаська області, міста Київ та Севастополь. Однак слід відмітити нестабільне та нерівномірне фінансування програм упродовж 2007р., що ставить під сумнів результативність їх виконання, оскільки в IV кварталі за залишковим принципом на підтримку малого та середнього підприємництва було спрямовано від 50 до 100% річних обсягів бюджетних коштів у Запорізьку, Чернівецьку, Житомирську та Дніпропетровську області.

Структуру фінансування заходів регіональних програм у 2007 р. представлено на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4. Структура фінансування регіональних програм підтримки підприємництва у 2007 році.

Найбільшу частку коштів було використано на відшкодування відсоткових ставок за кредитами, наданими суб’єктам малого і середнього бізнесу(72.5%). Частка коштів, спрямованих на пільгове кредитування інвестиційних проектів суб’єктів малого підприємництва та фінансування на поворотній основі, становила 7.56%. Таку практику допомоги підприємцям запроваджено у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, та Чернігівській областях.

Найгірша ситуація склалася з виділенням коштів на створення об’єктивів інфраструктури підтримки малого підприємництва, поповнення їх статутного та оборотного капіталів. П’ятнадцять регіонів не спрямували фінансування на ці заходи взагалі.

На інші заходи(проведення семінарів, конференцій, форумів, виставок; надання інформаційно-методичної допомоги; здійснення навчальних заходів) виділено- 14.74% від загальної кількості витрачених коштів. Усі області, крім Харківської, Хмельницької та Черкаської, фінансували ці заходи з місцевих бюджетів.

До негативних тенденцій у розвитку інфраструктури підтримки підприємництва може віднести існуючі диспропорції у формуванні окремих її елементів у більшості регіонів, а саме:

чверть усіх об’єктів інфраструктури функціонує у у столиці, а найменше в Чернігівській, Рівненській, Тернопільській областях;

третина бізнес-центрів функціонує у столиці, тоді як у Сумській області діє лише один бізнес-центр, а в м. Севастополі немає жодного;

менше 8% усіх об’єктів інфраструктури створено за участю місцевої влади.

Значна регіональна диференціація щодо фінансового забезпечення програм і диспропорції територіальному розвитку малого підприємництва свідчать про необхідність збільшення в регіональних бюджетах видатків для тих регіонів, де останнім часом виділяються незначні суми на реалізацію програмних заходів. Для вирішення цієї проблеми необхідно на центральному рівні нормативно визначити рекомендовані обсяги видатків місцевих бюджетів на реалізацію регіональних програм розвитку малого підприємництва в розмірі не менше 0.5% річних доходів відповідних бюджетів.

Складовою частиною Національної програми є комплекс заходів, спрямованих на створення умов для побудови ефективної фінансово-кредитної системи підтримки діяльності суб’єктів малого підприємництва. Законодавчо визначено, що фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції Український, регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва(ФПП).

Діяльність УФПП у сфері фінансової підтримки суб’єктів малого підприємництва визначається чинними законодавчими актами, регламентується «Положенням про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні» і стосується таких напрямків:

фінансове забезпечення реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні;

фінансова підтримка окремих програм і проектів вітчизняних товаровиробників на конкурсній основі через уповноважений банк;

моніторинг використання програм і проектів, аналіз ефективності використання інвестованих коштів;

впровадження нових форм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

сприяння розвитку небанківського фінансово-кредитного сектору.

Найбільш відпрацьованих видом фінансування малого підприємництва через ФПП є фінансова підтримка на кредитних засадах через уповноважений банк. Її надання має цілу низку переваг перед банківським кредитуванням, а саме:

пільгова процентна ставка, яка не перевищує ставку рефінансування Нацбанку, тоді як банківська ставка, як правило, перевищує її більш ніж удвічі;

гнучкіші вимоги щодо забезпечення як відносно його вартості, так і відносно форм забезпечення;

можливість надання «кредитних канікул»,тобто відстрочка щодо сплати основної суми кредиту;

соціальний аспект(створення робочих місць, урахування територіальних інтересів, розвиток депресивних регіонів тощо);

конкурсний відбір бізнес-проектів, при якому береться до уваги не лише його комерційна складова, а й комплекс факторів;

супроводження реалізації проекту щодо виконання бізнес-плану(цільове спрямування коштів, створення робочих місць, прибутковість діяльності тощо);

можливість внесення корективів та ін..

На відміну від банківського кредитування ФПП можуть використовувати такі механізми:

часткова сплата процентної ставки по кредитах, отриманих суб’єктами підприємництва у комерційних банках;

здешевлення лізингових платежів, надання майнової та виробничо-технологічної підтримки;

гарантування кредитів тощо;

Однією з альтернативних форм фінансового забезпечення суб’єктів малого підприємництва є послуги, які надаються лізинговими центрами. Кількість закладів, що забезпечували суб’єктів малого підприємництва матеріально-технічними ресурсами на основі лізингу в 2006р. збільшилась на 47