Практичне здійснення фінансового контролю грунтується на використанні фінансів як економічної категорії, що є виражен-ням пізнання і практичного застосування закономірностей сус-пільного розвитку. Участь фінансів у всіх стадіях відтворювального циклу визначає необхідність і значення фінансового конт-ролю в процесі відтворення як важливого інструменту дотриман-ня пропорцій в економіці і досягнення її збалансованості, з ура-хуванням відносної самостійності руху фінансових ресурсів і ма-теріальних цінностей, що породжує між ними певні протиріччя [18, c.75].

Фінансовий контроль - це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і не державних організацій, спрямована на забезпечення законності фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованим грошових фондів держави з метою найефективнішого соціальне економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Фінансовий контроль — це важлива функція управління фі-нансами. З одного боку, він є засобом поєднання функцій фі-нансового планування і прогнозування, фінансового обліку та статистики, з іншого — передумовою здійснення функцій фі-нансового аналізу та регулювання. Це дозволяє фінансовому контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка якої значно знижує ефективність управління фінансами. Фінансовий контроль слід розглядати як багатоаспектну систему спостереження і перевірки законності, доцільності, ра-ціональності процесів формування і використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень і досягнення на цій основі економічного зростання [20,c.242].

Виходячи з цього головною метою фінансового контролю є сприяння зміцненню фінансового становища держави, еконо-мічному зростанню шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежуючих параметрів фінансового і економічного розвитку.

Призначення фінансового контролю, що випливає з голов-ної мети його здійснення, полягає у:

- перевірці законності і ефективності використання фінан-сових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави і кон-центруються в державному і місцевих бюджетах;

- встановленні доцільності і раціональності використання фі-нансових ресурсів, зосереджених в державному секторі економіки;

- визначенні законності і обґрунтованості витрачання бюджетних коштів суб'єктами господарювання;

- виявленні достовірності і повноти мобілізації коштів до бюджетної системи і позабюджетних фондів;

- системності контролю, що передбачає визначення систе-ми контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів (суб'єктів і об'єктів контролю, методів контролю тощо);

- перевірці захищеності фінансових інтересів громадян [23, c.19].

Досягнення поставленої мети та вирішення завдань, що витікають із призначення фінансового контролю, забезпечу-ються на основі дотримання низки ключових принципів орга-нізації та здійснення фінансового контролю, найважливішими з яких є принципи:

- повноти охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

- превентивності контрольних дій, завдяки чому досягаєть-ся завчасне здійснення контролю з метою запобігання виник-ненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

- самодостатності системи контролю, що передбачає наяв-ність такого складу елементів контролюючої системи, який за-безпечує ефективність її функціонування і розвитку;

- ефективності, що передбачає пристосування системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно, систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення і повним в охопленні суб'єктів контролю;

в) бути оперативним, дійовим, гласним та різнобічним;

- принцип відповідальності, який передбачає відповідаль-ність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та відповідальність господарю-ючих суб'єктів за наслідки контролю [19, c.74].

Важливе значення при здійсненні фінансового контролю має дотримання принципів законності, об'єктивності, поєд-нання державних і регіональних інтересів.

Фінансовий контроль як спеціалізований вид управ-лінської діяльності та особлива галузь економічних знань володіє арсеналом методичних прийомів, які базуються на досягненнях суміжних наук (аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, статистики тощо). Системність досягається комбінованим використанням різних способів контролю: логічного і математичного, документального і фактичного, їх застосування дає змо-гу всебічно аналізувати і синтезувати фактичний мате-ріал, з'ясовувати послідовність дій суб'єкта контролю в складних господарських ситуаціях або в умовах неви-значеності, встановлювати достовірність залучених дже-рел інформації.

Фінансовий контроль є і повинен бути важливою функ-цією державного управління економікою та її регулю-вання. Фінансова діяльність кожної держави спрямова-на на вирішення таких завдань:

1. Усі приписи держави щодо організації і здійснен-ня фінансової діяльності мають бути точно виконані (за-безпечення законності).

2. Кошти держави, а також кошти суспільних органі-зацій повинні використовуватись економно, раціональ-но та ефективно (збереження коштів).

3. Держава намагається зберегти свої кошти від роз-крадань (збереження коштів) [14, c.5].

Розвиток людського суспільства зумовив інтеграційні про-цеси у фінансовому контролі. Нині існує цілий ряд міжнарод-них організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю У цьому зв'язку актуальними є рішен-ня, прийняті міжнародною організацією вищих органів, де сформульовано принципи контролю взагалі, в тому числі вони певною мірою стосуються фінансового контролю. До найваж-ливіших з них слід віднести:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємний ат-рибут демократії і обов'язковий елемент управління державни-ми фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансо-вого контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього конт-ролю і контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього і зовнішнього контролю як обо-в'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язко-вою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Управ-ління державними коштами традиційно розглядається як система контролю. У свою чергу, контроль виконує дві функції:—

перевірка, порівняння даних і, при необхідності, їх додаткова документальна перевірка;—

ієрархічне підпорядкування, відповідно до якого один орган на вищому рівні домінує над іншим з конкретною метою — регулювати діяльність ор-гану, що перебуває на нижчому рівні відповідаль-ності.

1.2. Об’єктивні передумови та основні характеристики фінансового контролю

Фінансовий контроль