Здійснення фінансового контролю дозволяє на основі сис-тематичного простежування і перевірки руху фондів фінансо-вих ресурсів вирішувати також завдання раціонального вико-ристання матеріальних і трудових ресурсів, опосередкованих через вартісну оцінку. Фінансовий контроль, крім того, враховуючи взаємозв'язок явищ, виступає як дійовий фактор підви-щення ефективності суспільного виробництва. Наприклад, сплата платежів до бюджету у формі податків чи неподаткових платежів торкається питань укріплення комерційного розрахун-ку, підвищення фінансової дисципліни і т.ін.

Характеризуючи фінансовий контроль як систему спостере-ження і перевірки процесів створення і використання фінансо-вих ресурсів, важливо виділити характерні риси його як системи. Системі фінансового контролю властива цілеспрямованість, яка проявляється в тому, що всі види і форми контролю слугують за-гальній меті — сприянню успішній реалізації фінансової політи-ки, ефективному використанню фінансових ресурсів.

Характерним для фінансового контролю як системи є його динамізм. Фінансовий контроль знаходиться в процесі постійно-го розвитку і вдосконалення. Зміст фінансового контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку суспільс-тва. Так, розширення господарських прав підприємств, їх самос-тійності у здійсненні фінансової діяльності, поява різних органі-заційно-правових форм підприємництва значно збагачують зміст фінансового контролю, зумовлюють швидкий розвиток такого його виду, як незалежний фінансовий контроль. Із впроваджен-ням комп'ютерної техніки з'являються такі нові його види, як дистанційний контроль, комп'ютерний, робото-технічний конт-роль тощо. Разом з тим фінансовий контроль як система збері-гає в певних межах свою внутрішню структуру, властиві йому форми і методи незалежно від оточуючого середовища [23, c.434].

Така риса системи фінансового контролю, як цілісність, означає, що всі його елементи в сумі ще не складають системи. Системі фінансового контролю в цілому властиві такі риси, яких немає в кожного складового елементу. Наприклад, наявність об'єкта і суб'єкта контролю ще не озна-чає функціонування системи фінансового контролю. Тільки їх взаємодія в процесі контролю породжує нову рису системи — цілеспрямовану контрольну діяльність.

Важливо виділити ще одну характерну рису фінансового контролю як системи. В певному розумінні він є інформацій-ною системою, що включає збір, обробку, зберігання і переда-чу контролюючої інформації. Пріоритетним завданням нині стає модифікація інформаційного забезпечення фінансового контролю шляхом удосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких забезпечується здійснення фі-нансового контролю. Роль найважливіших норм фінансового контролю відіграють:

- Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії; нормативно-правові акти з фінансових питань, що приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а саме:

- закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, зокрема засади внутрішньої і зовнішньої фінансової політики, загальнодержавні програми фінансово-економічного розвитку;

- укази та розпорядження Президента України з фінансо-вих питань, що видаються на виконання законів України;

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України з фінансових питань;

- нормативно-правові акти центральних органів виконав-чої влади.

Ефективне функціонування фінансового контролю дося-гається за умови забезпечення його необхідними фактичними даними. Подальший розвиток контролю у фінансовій сфері значною мірою пов'язаний з удосконаленням насамперед тих масивів фактичних даних, отримання яких досягається завдяки проведенню державної політики у сфері обліку і статистики.

Поліпшення інформаційного забезпечення фінансового контролю є необхідною умовою досягнення його позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави. Подальше вдосконалення фінансового контролю повинно йти шляхом на-дання інформації про найімовірніший стан об'єкта контролю в майбутньому [21, c.126].

Роль фінансового контролю в забезпеченні створення, раці-онального розподілу і перерозподілу вартості валового внутріш-нього продукту, дотриманні пропорційності розвитку економі-ки, відшуканні додаткових резервів економічного зростання, здійсненні режиму економії надзвичайно велика.

Широка сфе-ра здійснення фінансового контролю дозволяє суттєво вплива-ти на весь процес розширеного відтворення, стежити за дотри-манням фінансової безпеки держави, досягненням фінансової самодостатності секторів і галузей економіки, збалансованістю державного та місцевих бюджетів, захищеністю ключових фі-нансово-економічних інтересів громадян та іншими цільовими орієнтирами і параметрами розвитку суспільства.

Раціональна організація та ефективне функціонування фінансового контро-лю сприяє забезпеченню національних економічних інтересів, поліпшенню керованості фінансової сфери, розвитку ринкової економіки.

1.3. Види і сфери застосування фінансового контролю

Фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність законо-давчих і виконавчих органів державної влади і недержавних ор-ганізацій на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі формування, розподілу, використання коштів централізованого і децентралізованого грошових фондів з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.

Фінансовий контроль за часом проведення здійснюється без-посередньо працівниками структур, що займаються виробничо-господарською та фінансовою діяльністю, а також власниками фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль слід поділити на два види в залежнос-ті від характеру взаємовідносин суб'єкта і об'єкта контролю: внутрішній і зовнішній. Внутрішнім називається такий конт-роль, коли суб'єкт і об'єкт входять до однієї системи, а зовніш-нім — такий, коли контроль здійснюється суб'єктом, що не входить до тієї ж системи, що і об'єкт.

Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи за власною фі-нансовою діяльністю та фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є складовою частиною управління ор-ганізацією і тому проводиться за її розсудом, на основі рішень даної організації.

Заходи фінансового контролю, що здійснюються зовнішні-ми органами, звичайно охоплюють всю систему державних ор-ганів і тому можуть розглядатися як макрозаходи. Обидва види контролю доповнюють один одного, і між ними встановлюєть-ся тісний зв'язок [14, c.16].

Ідеально внутрішній