контроль використовується як опера-тивний, що доповнює макроекономічну стратегію, розроблену центральними органами. Від організацій, звісно, потребується проведення самостійного стратегічного аналізу напрямків влас-ної фінансової діяльності та підготовки відповідних фінансових планів і бюджетів.
Після складання і затвердження планів до-ходів і витрат основну увагу організації приділяють проблемам управління й оперативного фінансового контролю.
Залежно від ступеня охоплення підконтрольного об'єкта можна виокремити такі види фінансового контролю (рис.2.2):—
комплексний, тобто такий, якому підлягають усі аспек-ти діяльності підконтрольного об'єкта;—
тематичний, тобто такий, що зосереджується лише на окремих аспектах діяльності.
Залежно від ступеня охоплення об'єктів фінансовим конт-ролем можна також вирізнити три його види (рис.2.1).
Рис. 2.1 Види контролю залежно від ступеня охоплення
об’єктів фінансовим контролем.
Повний фінансовий контроль характеризується загальним глибоким вивченням фінансового боку діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контро-лю.
Частковий контроль проводиться з певного переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямками фінансової діяльності.Суцільний фінансовий контроль передбачає вивчення всіх первинних документів і записів у формах аналітичного та син-тетичного обліку. Цьому контролю підлягають найвідповідаль-ніші операції установи [17, c.56].
При вибірковому контролі перевіря-ються або всі документи певних періодів протягом року, або частина документів, але за весь звітний період.
Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій фінансовий контроль можна розподілити на документальний і фактичний. Слід зазначити, що такий по-діл є деякою мірою умовним, тому що в основі його розме-жування покладено лише різні джерела даних, що викорис-товуються при здійсненні контрольних дій. Так, джерелами інформації для документального контролю є первинні доку-менти, бухгалтерська, статистична звітність, нормативна та інша документація. Фактичний контроль грунтується на ви-вченні фактичного плану об'єктів, що перевіряються, за дани-ми їх перевірки в натуральному вираженні, а тому він не мо-же бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій (рис.2.2).
Рис.2.2 Класифікація видів контролю
До основних засобів документального контролю можна віднести:
- формальну і арифметичну перевірку документів;
- юридичну оцінку господарських операцій, відображених у документах;
- логічний контроль об'єктивної можливості документально оформлених господарських операцій;
- суцільне і вибіркове спостереження;
- зустрічну перевірку документів;
- засіб оберненого рахунку, заснований на попередній експертній оцінці матеріальних витрат із метою наступного визначення розміру необґрунтованих списань сировини і матеріалів на виробництво визначених видів продукції, що в час контролю є в наявності;
- оцінку законності і обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку;
- балансове співставлення прямування товарно-матеріальних цінностей із їх відображенням у фінансово-бухгалтерській документації.
Залежно від цільової спрямованості контрольних дій мож-на вирізнити такі види фінансового контролю (рис. 2.2):
Стратегічний фінансовий контроль спрямовується на вирі-шення питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства у майбутньому, а тактичний — вирішує поточні питання їхньої фінансової діяльності.
Залежності від місця здійснення фінансового контролю його можна розподілити на такі види, як контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підкон-трольному об'єкті; дистанційний контроль, коли суб'єкт кон-тролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається за допомогою засобів зв'язку [17, c.58].
За часовими формами фінансовий контроль поділяється: попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний). Критерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу здійснення контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів. Вод-ночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи тим самим безперервний характер контролю (рис.2.3).
Для мінімізації необхідна чітка і відлагоджена система превентивного фінансового контро-лю, який є найефективнішою формою, оскільки дає змогу запобігти виникненню вад, перевитрат і втрат фінансових ресурсів, порушенню законодавства. На стадії фінансового прогнозування і планування превентивний контроль слугує пе-редумовою для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Поточний фінансовий контроль є органічною часткою процесу оперативного фінансового управління і регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Поточний фінансовий контроль проводиться в короткі проміжки часу — в процесі здійснення фінансово-господарських операцій. Спираючись на дані пер-винних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фі-нансові ситуації, що швидко змінюються, попереджувати збитки і втрати.
Рис.2.3 Форми контролю за періодичністю здійснення
Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль ха-рактеризується поглибленим вивченням фінансової діяль-ності за попередній період, дає змогу виявити вади поперед-нього й поточного контролю.
Ретроспективний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу завдяки вивченню даних об-ліку й звітності, планової нормативної документації. Контролю підлягають і фактичні справи, дійсна наявність грошових за-собів і матеріальних цінностей.
Наступний фінансовий контроль допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних, галузей та економіки в цілому. Він дає змогу всебічно аналізувати накопичений досвід, об'єк-тивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення.
Отже, попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний) фінансовий контроль взаємно пов'язані й доповнюють один одного. Попередній контроль забезпечує перевірку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів тощо. Поточний контроль допомагає своєчасно виявити вади й порушення в процесі фінансово-господарської діяльності та своєчасно їх усунути. Наступний контроль виявляє вади, які не були виявлені попереднім і поточним контролем. Лише застосування усіх зазначених форм фінансового контролю в їх єдності та взаємозв'язку робить фінансовий контроль система-тичним, підвищує його ефективність.
Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є його метод. До методів фінансового контролю належать конк-ретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій. Метод дослідження об'єкта контролю залежить від характеру об'єкта і певних його елементів. Стан і поведінка об'єкта контролю в цілому визначається за допомо-гою загальних методів контролю, а окремих його частин або характеристик — за допомогою часткових способів [25, c.689].
Основними методами фінансового контролю є ревізії і пере-вірки. Перевірка —