До принципів організації виконання бюджету відносять:

- забезпечення повного і своєчасного надходження доходів в цілому і за кожним джерелом окремо;

- фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум і протягом бюджетного року;

- надання бюджетних коштів за умови виконання кожним підприємством, організацією, установою планових завдань і з урахуванням освоєння раніше виділених коштів;

- фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету;

- дотримання режиму економії у витрачанні трудових та природних ресурсів, матеріальних коштів;

- забезпечення ефективного контролю за правильним використанням бюджетних коштів;

- дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної планової та фінансової дисципліни.

Вітчизняні науковці неоднозначне підходять як до класифікації методичних прийомів контролю, так і до вибору критеріїв їх визначення. З огляду на економічну сутність поняття "метод", цілі й завдання державного фінансово-госпо-дарського контролю (що зумовлює пріоритет певних процедур), методичними прийо-мами ДФК, крім загальнонаукових, можуть бути:

1. Органолептичні: інвентаризація, контрольні заміри робіт, спостереження, тех-нологічний контроль, експертизи різних видів, службове розслідування, експеримент.

2. Документальні - перевірка документів: формальна, арифметична, перевірка за змістом, зустрічна.

3. Розрахунково-аналітичні: економічний аналіз, розрахунки (статистичні, ана-літичні, техніко-економічні), економіко-математичні методи.

4. Узагальнення і реалізація результатів контролю: документування резуль-таті проміжного контролю, нормативно-правове обгрунтування, письмові пояснен-ня, аналітичне групування, слідчо-юридичне обгрунтування, прийняття рішення і за-безпечення контролю за їх виконанням [32, c.85].

З року в рік місцеві бюджети набувають все більшої ваги як за обсягом фінансових ресурсів держави, так і у розв’язанні соціально-економічних проблем регіонів, де проживає переважна більшість населення України.

У нашій країні кількість місцевих бюджетів чи не найбільша в Європі: на 01.12.2007 в Україні налічувалося 12052 місцевих бюджетів, з яких 27 – обласні та бюджети міст Києва і Севастополя, 179 – бюджети міст обласного та республіканського АРК значення, 91 – бюджет районів у містах, 496 – районні бюджети, 268 – бюджети міські, міст районного значення, 804 – бюджети селищних рад, 10187 – бюджети сільських рад.

Обсяги фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, постійно зростають (див. табл.2.1).

Таблиля 2.1

Обсяги місцевих бюджетів у 2000–2007 роках

Роки | Доходи місцевих бюджетів, млрд грн | Видатки місцевих бюджетів, млрд грн | Частка у ВВП, %

без урахування трансфертів | з урахуванням трансфертів | з урахування трансфертів | без урахування трансфертів | доходів без урахування трансфертів | видатків без урахуванням трансфертів

2000 | 14,3 | 18,7 | 17,0 | 18,4 | 8,4 | 10,0

2001 | 17,7 | 25,0 | 22,3 | 24,9 | 8,7 | 10,9

2002 | 19,3 | 28,1 | 24,8 | 27,7 | 8,8 | 11,2

2003 | 22,6 | 34,3 | 31,4 | 33,8 | 8,4 | 11,7

2004 | 22,8 | 39,6 | 38,8 | 40,4 | 6,6 | 11,2

2005 | 30,3 | 53,7 | 52,1 | 53,5 | 6,9 | 11,8

2006 | 39,9 | 75,9 | 72,3 | 75,8 | 7,3 | 13,4

2007 | 58,3 | 107,1 | 96,4 | 104,8 | 8,2 | 13,6

Значна кількість місцевих бюджетів в Україні, а також тенденції зростання обсягів та зміни структури місцевих фінансів вимагають перегляду підходів до організації державного фінансового контролю за їх виконанням.

Особливістю здійснення державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні є те, що суб’єктом такого контролю є держава, яка здійснює його за централізованою організаційною побудовою [35, c.26].

Аналіз виконання затверджених обсягів доходів місцевих бюджетів доцільно здійснити за такими видами як податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та трансферти, щодо їх питомої ваги в загальному обсязі надходжень та темпів зростання у досліджений період.

Процес формування податкового потенціалу складається з наступних етапів:

1) законодавчо-нормативний - набір основних параметрів податкового законодавства, що відбивають формування оподатковуваної бази і податкові ставки;

2) економічний - акумулює параметри економічного розвитку регіону, які формують податкову базу, що відбивають показники податкового тиску;

3) бюджетний - поєднує показники зарахування податків у різні рівні бюджетної системи. Складовими є нормативи розподілу податків по рівнях бюджетів.

Нові реалії суспільного життя в ринкових умовах посилили значення аудиту використання бюджетних коштів.

Аудит виконання бюджету проводиться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, які складаються та затверджуються відповідно до Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби.

Процес аудиту виконання бюджету складається з таких основних етапів:

І. Попередній аудит.

ІІ. Проведення аудиту.

ІІІ. Реалізація результатів аудиту.

Попередній аудит (І етап) включає в себе збір фонової інформації, тобто інформації, що характеризує досліджуваний бюджет, оцінку виконання бюджету, визначення ризиків у формуванні та виконанні бюджету, забезпеченні ефективного використання коштів бюджету та завершується складанням програми аудиту [5, c.3].

Проблемою аудиту можуть бути питання:

1. Чи існують резерви збільшення ресурсної бази бюджету для подальшого їх спрямування на задоволення потреб територіальної громади?

2. Чому не виконано заплановані завдання по доходній частині бюджету?

3. Чому при виконанні запланованих обсягів доходів місцевого бюджету не виконано заплановані видатки?

На підставі зібраної інформації визначаються ризикові напрями у формуванні та виконанні досліджуваного бюджету (в залежності від джерел доходів, напрямів використання бюджетних коштів, державного та комунального майна тощо), на підставі чого формулюються можливі (вірогідні) причини прорахунків у формуванні ресурсної бази самоврядної території та/або її неефективного використання, тобто гіпотези аудиту [30, c.21].

Проведення аудиту виконання бюджетів (ІІ етап) складається з таких стадій:

- збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту;

- підготовка висновків