Фінансове планування.

Планування передбачає визначення основних завдань діяльності суб’єктів господарювання на перспективу.

Фінансове планування - складова частина народногосподарського планування, пов’язана з управлінням фінансами.

Об’єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (прибуток, амортизаційні відрахування, податки та обов’язкові збори в державні цільові фонди тощо).

Фінансовий план являє собою план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливістю фінансових планів є те, що вони складаються виключно в грошовій формі.

Фінансові плани складаються окремими підприємствами, установами, об’єднаннями, відомствами (баланс доходів і видатків, кошторис, бізнес-план, платіжний календар), в розрізі окремих територій (місцеві бюджети) та на рівні держави в цілому (Державний бюджет, зведений бюджет, баланс фінансових ресурсів і витрат держави).

За тривалістю дії такі плани поділяють на:

- перспективні фінансові плани (складаються на період, більший 1 року);

- поточні (складаються на 1 рік);

- оперативні (складаються на квартал, місяць).

Принципами фінансового планування є:

- наукова обґрунтованість (проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду, використанням засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них);

- єдність фінансових планів (полягає в єдності фінансової політики, єдиній методології розрахунку фінансових показників тощо);

- безперервність (взаємозв’язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);

- стабільність (незмінність показників фінансових планів).

При складанні фінансових планів використовують відповідні методи: коефіцієнтів, нормативний, балансовий, економіко-математичні, економічного аналізу.

Таблиця 2.

Етапи і методи фінансового планування

Етапи | Методи

1. Аналіз виконання показників фінансових планів за попередній період | Економічного аналізу

2. Розрахунки доходів і видатків на плановий період | Коефіцієнтів, нормативний, економіко-математичні

3. Збалансування доходів і видатків фінансового плану | Балансовий

Метод коефіцієнтів передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів. Приклад: в плановому періоді обсяги реалізації продукції збільшаться на 20%. Потрібно визначити величину очікуваного прибутку. Для цього визначаємо коефіцієнт зміни обсягів реалізації (1,2) і множимо на величину прибутку за попередній період.

Цей метод надзвичайно простий в застосуванні, але він має і суттєвий недолік: разом з коефіцієнтом на наступний період механічно переносяться всі негативні явища, які мали місце в попередньому періоді. Внутрішні резерви, як правило, не вишукуються.

Метод коефіцієнтів використовується при індексації основних засобів, дооцінці товарно-матеріальних цінностей в зв’язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних активів тощо.

Нормативний метод у фінансовому плануванні передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів. Це - нормативи утворення фондів грошових коштів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи розподілу прибутку, норми витрачання коштів в бюджетних установах тощо.

Нормативний метод є більш ефективним при умові, що норми і нормативи відповідають наступним вимогам:

- вони мають бути науково обґрунтованими;

- прогресивними, тобто орієнтованими на кращий досвід;

- стабільними.

Балансовий метод передбачає відповідність видатків джерелам їхнього покриття та ув’язку всіх розділів фінансового плану, в результаті чого досягається збалансованість плану. В сучасних умовах цей метод набуває особливого значення, тому що видатки підприємств залежать від зароблених коштів і підприємства повинні розраховувати лише на власні поступлення, а не на допомогу держави чи міністерства.

Баланс доходів і видатків - це поточний фінансовий план, який складається на підприємстві і розраховується на рік з розбивкою по кварталах (див. додаток А).

Платіжний календар – це оперативний фінансовий план, який складають на квартал з розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах (див. додаток Б).

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає чіткіше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Бізнес-план - це план реалізації певного проекту або угоди, які потребують вкладення коштів. Складається бізнес-план у випадках:

- приватизації;

- продажу контрольного пакету акцій іноземному інвестору;

- при створенні спільних підприємств за участю держави;

- при наданні підприємству кредитними установами довгострокових позик (для обґрунтування повернення кредитів).

В перших розділах бізнес-плану подається загальний опис проекту, вказується його мета, виробничі характеристики майбутнього підприємства, принципи та методи керівництва ним.

Заключні розділи бізнес-плану - фінансові. В них подаються розрахунки прибутку і рентабельності від реалізації угоди або проекту, обґрунтовуються терміни і джерела повернення позик, а також строки окупності затрат.

Кошториси доходів і видатків складають установи соціальної сфери, тобто бюджетні організації. Кошторис містить два основних розділи (див. додаток В):

I. Доходи:

- надходження коштів із загального фонду бюджету;

- поступлення з інших джерел (плата за навчання, за лікування, орендна плата, плата за проживання в гуртожитку, доходи від підсобних господарств тощо).

II. Видатки:

- оплата праці працівників бюджетних установ;

- нарахування на заробітну плату;

- придбання предметів постачання і матеріалів;

- оплата послуг з утримання установи;

- відрядження;

- оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

- капітальні видатки;

- інші.

Бюджет як фінансовий план завжди складається з двох частин: дохідної і видаткової.

I. Доходи:

- податки;

- відрахування в державні цільові фонди, приєднані до бюджету;

- неподаткові надходження (вартість конфіскованого майна, надходження від зовнішньоекономічної діяльності, кошти від випуску державних цінних паперів тощо).

II. Видатки:

- на народне господарство (капітальні вкладення, дотації);

- соціальний захист населення;

- оборону;

- управління;

- утримання соціальної сфери;

- екологію;

- створення державних резервів;

- на інші цілі.

Перевищення видатків над доходами спричинює дефіцит бюджету.

Особливістю Державного бюджету як фінансового плану є те, що він єдиний має силу закону.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів країни і напрямів їх використання. Відмінність балансу від зведеного бюджету полягає в тому, що, крім централізованих фінансових ресурсів, які мобілізуються через