Основні засоби підприємств.

Однією із складових майна підприємств є основні засоби, тобто матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більший за рік). Якщо це визначення конкретизувати, то основні засоби являють собою матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

В залежності від призначення і за роллю в процесі виробництва основні засоби поділяють на основні засоби виробничого і невиробничого характеру.

Основні засоби виробничого характеру - це засоби, зайняті у виробничому процесі. Причому активні основні засоби безпосередньо приймають участь у виробництві (машини, устаткування, інструменти, транспортні засоби). А пасивні основні засоби створюють необхідні умови для виробництва, проте безпосередньої участі в ньому не беруть (будівлі, споруди, передавальні пристрої).

Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, по мірі використання.

Основні засоби невиробничого характеру - це засоби, які не зайняті у виробничому процесі і не переносять своєї вартості на вироблений продукт (житлові будинки, дитсадки, клуби), але які знаходяться на балансі підприємства. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

В Україні існує проблема встановлення оптимального співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів. Збільшення і раціональне використання саме активних основних засобів сприяє підвищенню ефективності всього виробництва.

Структура основних засобів виробничого характеру є різною в різних галузях економіки. Наприклад, частка будівель у загальній вартості основних засобів виробничого характеру найбільш висока в легкій та харчовій промисловості (44%), споруд - в паливній (17%), передавальних пристроїв - в електроенергетиці (32%), устаткування та робочих машин - в машинобудівному комплексі (45%).

Основні засоби в процесі експлуатації поступово втрачають свої якості, тобто зношуються. Розрізняють моральний і фізичний знос основних засобів.

Фізичний знос є результатом виробничого споживання або дії стихійних лих, техногенних аварій. Причому повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних засобів. Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос має місце при розвитку науково-технічного прогресу і появі більш досконалих і продуктивніших основних засобів.

Відтворення основних засобів виробничого характеру - це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в попередньому обсязі, або коли відбувається заміна старого устаткування на аналогічне, тобто постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

В господарській практиці використовується кілька видів вартісної оцінки основних засобів.

Первинна вартість - це фактичні затрати на придбання, спорудження і виготовлення основних засобів, тобто це є вартість, по якій купуються або створюються основні засоби.

Справедлива вартість – це вартість, за якою може бути здійснений обмін основних засобів.

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів на певну дату після їх переоцінки.

Залишкова вартість - це вартість основних засобів з врахуванням зносу, тобто вона виражає ступінь придатності основних засобів і визначається шляхом зменшення первинної або переоціненої вартості на величину зносу.

Ліквідаційна вартість - це вартість, по якій ліквідовуються основні засоби, тобто це є, сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації основних засобів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за таким групами:

Основні засоби

Земельні ділянки.

Капітальні витрати на поліпшення земель.

Будинки, споруди та передавальні пристрої.

Машини та обладнання.

Транспортні засоби.

Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

Робоча і продуктивна худоба.

Багаторічні насадження.

Інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи

Бібліотечні фонди.

Малоцінні необоротні матеріальні активи.

Тимчасові (нетитульні) споруди.

Природні ресурси.

Інвентарна тара.

Предмети прокату.

Інші необоротні матеріальні активи.

Систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) називається амортизацією.

Для визначення величини амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

- група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

- група 2 - автомобільний транспорт та запчастини до нього; меблі; побутові прилади та інструменти; інформаційні системи; телефони; конторське обладнання та приладдя;

- група 3 - інші основні засоби, не включені в групи 1 і 2.

Суми амортизаційних відрахувань визначаються за формулою:

А= Бв х Н : 100%,

де Бв - балансова вартість основних засобів;

Н - норма амортизації.

Балансова вартість групи основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1),

де Б(а-1) - балансова вартість групи основних засобів на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості основних засобів кожної з груп в таких розмірах:

Групи основних засобів | Норми амортизації на рік | Норми амортизації на квартал

група 1 | 5% | 1,25%

група 2 | 25% | 6,25%

група 3 | 15% | 3,75%

Таким чином, підприємства у питаннях здійснення амортизаційної політики не можуть керуватися тими чи іншими теоретичними концепціями, вони повинні притримуватися діючого законодавства.

Надзвичайно важливим питанням амортизаційної політики є науково обґрунтоване