встановлення розмірів амортизаційних відрахувань, адже необґрунтоване заниження норм амортизаційних відрахувань призводить до нестачі фінансових ресурсів, необхідних для відшкодування зношених основних засобів, а штучне збільшення норм амортизаційних відрахувань призводить до збільшення собівартості продукції та, відповідно, ціни.
В Україні заборонено нараховувати амортизацію щодо повністю амортизованих об’єктів, навіть у тому випадку, коли вони нормально функціонують у виробництві. До того ж, з 1 січня 2002 року заборонено нараховувати амортизацію на основні засоби, які у звітному періоді не були залучені у виробничий процес.
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:
прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів;
зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації;
прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Прискорена амортизація застосовується до високоефективних основних засобів (третя група) в наступних розмірах:
1 рік експлуатації - 15%
2 рік експлуатації - 30%
3 рік експлуатації - 20%
4 рік експлуатації - 15%
5 рік експлуатації - 10%
6 рік експлуатації - 5%
7 рік експлуатації - 5%.
кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання, на суму числа років його корисного використання;
виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємств очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.
Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.
Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.
Всі амортизаційні відрахування нагромаджуються в амортизаційному фонді, який знаходиться у розпорядженні підприємства і є джерелом простого і розширеного відтворення.
Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об’єднати в 3 групи, які характеризують:
1/ забезпечення підприємства основними засобами;
2/ стан основних засобів;
3/ ефективність використання основних засобів.
До показників першої групи належать:
- фондомісткість, яка характеризує забезпеченість підприємства основними засобами і визначається за формулою:
- фондоозброєність, яка показує величину вартості основних засобів, що припадає на 1 працівника і визначається за формулою:
.
До показників другої групи належать:
- коефіцієнт зносу основних засобів, який дає змогу оцінити стан основних засобів, тобто характеризує частку вартості основних засобів, яку списано на витрати виробництва в попередніх періодах і визначається за формулою:
;
- коефіцієнт придатності основних засобів, який показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності і визначається за формулою:
Кп = 1 – Кз;
- коефіцієнт оновлення, який характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів і визначається за формулою:
;
- коефіцієнт вибуття, який показує інтенсивність вибуття основних засобів і визначається за формулою:
До показників третьої групи належать:
- фондовіддача, яка характеризує ефективність використання основних засобів виробничого характеру та відображає суму виробленої продукції, що припадає на 1 гривню основних засобів і визначається за формулою:
;
- рентабельність, яка визначає ступінь використання основних засобів виробничого характеру та показує, скільки прибутку припадає на 1 гривню основних засобів і визначається за формулою:
.
Таким чином, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин.