це сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах. До складу валових витрат входять:
- суми витрат по підготовці, організації і веденню виробництва, реалізації продукції, охороні праці;
- кошти, перераховані до страхових резервів;
- суми внесених податків і зборів;
- кошти або вартість майна, переданих неприбутковим організаціям (але не більше 4% оподатковуваного прибутку за попередній період);
- суми витрат на поліпшення основних засобів у межах 5% балансової вартості на початок звітного року;
- інші витрати.
Прибуток, розрахований таким чином, оподатковується за ставкою 30%.
Перехід на ринкові умови господарювання змушує підприємства оцінювати свою діяльність з точки зору досягнення максимально можливих фінансових результатів одночасно із досягненням оптимальної структури виробництва і витрат.
Тому в діяльності вітчизняних підприємств широко почали використовувати дослідження за методикою “Витрати-Обсяг-Прибуток” або так званий аналіз беззбитковості, який дозволяє відслідковувати залежність кінцевих фінансових результатів від витрат виробництва і обсягів реалізації. Переваги даної методики полягають у тому, що аналіз можна проводити як за квартал, так і за півріччя та рік.
Методику здійснення аналізу беззбитковості проілюструємо на прикладі підприємства “Омега”, яке спеціалізується на виробництві світильників зовнішнього освітлення та товариства з обмеженої відповідальністю “Дизайн”, основним видом діяльності якого є надання торгівельних послуг.
Для побудови моделі зв’язку між сукупними витратами, обсягом виробництва і виручкою від реалізації у проведенні аналізу спрощуються реальні умови, з якими стикається фірма у практичній діяльності. Як і більшість моделей, які є абстракціями реальних умов, модель аналізу беззбитковості будується із врахуванням ряду припущень і обмежень. У нашому випадку вони наступні:
Номенклатура реалізованої продукції є величиною постійною.
Витрати поділяються на постійні і змінні, без виділення змішаних.
3. Всі інші величини (продуктивність праці, рівень цін тощо) залишаються незмінними.
Ключовими елементами операційного аналізу є: точка рівноваги (поріг рентабельності), операційний важіль і запас фінансової міцності підприємства.
Вихідними даними по підприємству “Омега” є наступні (дані наведені по світильнику Z1):
1. Сума постійних витрат (ПВ) - 143307,9 грн.
2. Змінні витрати на одиницю продукції (ЗВод.) - 60,2 грн.
3. Продажна ціна одиниці продукції (Цод.) - 94,5 грн.
4. Обсяг реалізації (Х) - 6288 шт.
У розрахунках виходимо з того, що :
загальна сума виручки розраховується за формулою: В = Цод. х Х,
де В – виручка від реалізації продукції;
- загальна сума витрат розраховується за формулою: Заг. В = ПВ + (ЗВод. х Х), де Заг.В – загальна сума витрат підприємств.
Спочатку визначаємо точку рівноваги, виходячи із положення про те, що у точці рівноваги загальна сума витрат дорівнює загальній сумі виручки, тобто:
Цод. х Х = ПВ + (ЗВод. х Х).
Цод. х Х – ЗВод. х Х = ПВ.
Х (Цод. – Звод.) = ПВ.
Звідси: Х=ПВ : (Цод. - Звод.)=143307,9 : (94,5 - 60,2)=143307,9 : 34,3=4178 шт.
Тобто, точка рівноваги знаходиться діленням суми постійних витрат на різницю між ціною і змінними витратами на одиницю продукції.
В нашому випадку це означає, що виручка від продажу 4178 світильників по ціні 94,5 грн. за штуку складе 394821 грн., а загальна сума витрат по виробництву 4178 світильників складе (143307,9+4178х60,2), що також дорівнює 394821 грн.
Відмітимо, що точка рівноваги має невелике практичне значення, тому що основна увага звернена на зону отримання прибутку. При обсязі реалізації нижче точки рівноваги підприємство несе збитки; при більшому обсязі - отримує прибуток.
Виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще і не має прибутку, називається порогом рентабельності:
4178 х 94,5=394821 грн.
Поріг рентабельності можна визначити і іншим способом, а саме за формулою:
Поріг рентабельності = Постійні Витрати : Валова Маржа у відносному вираженні.
Валова маржа = Прибуток + Постійні витрати = (Виручка – Постійні витрати – Змінні витрати на одиницю продукції х Обсяг реалізації) + Постійні витрати = Виручка – Змінні витрати на одиницю продукції х Обсяг реалізації = 94,5 х 6288 - 60,2 х 6288 = 594216 - 378537,6 = 215678,4 грн., тобто 36,296% виручки від реалізації або 0,36296 - у відносному вираженні.
Поріг рентабельності = 143307,9 : 0,36296 = 394821 грн.
Тобто при досягненні виручки від реалізації в 394821 грн. підприємство досягне окупності і постійних, і змінних витрат.
На основі проведених розрахунків будуємо графік прибутковості (рис. 9):
Рис. 9. Графік прибутковості підприємства.
Прибуток = Виручка - Постійні витрати - Змінні витрати = 6288 х 94,5 -143307,9 - 6288 х 60,2 = 594216 - 143307,9 - 378 537,6 = 72370,5 грн.
Наступним елементом аналізу беззбитковості є операційний важіль. У практичних розрахунках для визначення сили впливу операційного важеля застосовують відношення валової маржі (виручка від реалізації за мінусом змінних витрат) до прибутку.
Операційний важіль = Валова маржа : Прибуток = (Виручка – Змінні витрати) : Прибуток = 215678,4 : 72370,5 = 2,98
Це означає, що при збільшенні виручки, скажімо, на 3% прибуток зросте на 2,98 х 3% = 8,94%. Або, якщо підприємство передбачає зменшення виручки у плановому періоді, скажімо, на 5%, то це означає, що прибуток зменшиться на 2,98 х (-5%) = (-14,9%).
Таким чином, операційний важіль вказує на залежність між ростом прибутку і збільшенням виручки на підприємстві, тобто показує ступінь підприємницького ризику.
Сила впливу операційного важеля завжди розраховується для визначеного об’єму продаж, тобто даної виручки від реалізації. Змінюється виручка від реалізації - змінюється і сила впливу операційного важеля. При постійній виручці від реалізації чим більшою є сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль, і навпаки.
Операційний важіль = (Виручка – Змінні витрати) : Прибуток = (Прибуток + Постійні
