Коефіцієнт загальної ліквідності не є абсолютним показником спроможності підприємства повернути борги, оскільки він характеризує наявність оборотних активів, але не їх якість.

А більш суворим показником ліквідності є коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються більш ліквідні поточні активи, тобто не враховуються запаси.

Коефіцієнт поточної ліквідності = (Оборотні активи - Запаси) : Поточні зобов’язання = (ряд.260 - ряд.(100 - 140)) : ряд.620 = (2332,0 - 1301,9) : 764,3 = 1,35.

Теоретичне значення показника повинно бути не меншим 0,7-0,8. Згідно міжнародних стандартів його значення повинно бути більшим від 1.

Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності становить 0,5 (тобто на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 копійок ліквідних активів), то за мірками більшості галузей це є низьким показником. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт і є невисоким, оскільки тут більша частина грошових коштів вкладена у запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена негайно.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти : Поточні зобов’язання = (ряд.230 + ряд.240) : ряд.620 = (244,2 + 0,2) : 764,3 = 0,32.

Цей коефіцієнт показує, наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені високоліквідними коштами.

Теоретичне значення цього показника становить від 0,2 до 0,35. Тобто, не менше 20% короткострокових зобов’язань мають бути негайно погашеними високоліквідними коштами. А більше 35% не завжди потрібно, оскільки надмірний залишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Але відомо, що крім поточних зобов’язань у підприємства є також і довгострокові зобов’язання, термін погашення яких становить більше 12 місяців з дати Балансу.

Тому розглянемо також коефіцієнти, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов’язань та оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу, тобто оцінюється фінансова стійкість підприємства.

Є наступні типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) - коли запаси і витрати підприємства формуються лише за рахунок власних оборотних активів;

2) нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються величиною власних оборотних активів та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних активів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан - коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство стоїть на межі банкрутства.

Фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів (джерела коштів - власний і позиковий капітал) та ступенем залежності від зовнішніх кредиторів.

Інформація про власний капітал відображається у розділі І Пасиву Балансу, а величина позикового капіталу - у розділі ІІ, ІІІ,ІV Пасиву Балансу.

Основними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, є наступні:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, незалежності) = Власний капітал : Активи підприємства = ряд.380 : ряд.280 = 4749,5 : 5513,8 = 0,86.

Цей коефіцієнт характеризує частку власного капіталу у майні підприємства, тобто відображає незалежність підприємства від займаних джерел. Чим більшим є цей показник, тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство, але бажано, щоб його значення було не меншим 0,5. Для України цей коефіцієнт повинен бути не меншим 0,2. Якщо ж значення коефіцієнта становить 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації позикового капіталу:

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = Позиковий капітал : Активи підприємства = (ряд.430+ряд.480+ряд.620) : ряд.280 = 764,3 : 5513,8 = 0,14.

Сума цих двох коефіцієнтів повинна становити 1 (0,86 + 0,14 = 1).

З приводу ступеня залучення позикових коштів у зарубіжній практиці існують різні думки. Найпоширенішою є наступна: частка власного капіталу повинна бути достатньо великою, а залученого - якнайменшою. Адже у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Разом з тим, багатьом японським компаніям властива висока частка залученого капіталу (до 80%). А значення цього показника в середньому на 60% вище, ніж в американських корпораціях. Це пояснюється тим, що інвестиції в цих країнах мають різну природу: в США основний потік інвестицій надходить від населення, в Японії - від банків. Саме тому високий коефіцієнт концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до корпорації з боку банківських установ, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчить про неспроможність отримати кредити у банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства і характеризує залежність підприємства від зовнішніх займів.

Коефіцієнт співвідношення = Позиковий капітал : Власний капітал = (ряд.430 + ряд.480 + ряд.620) : ряд.380 = 764,3 : 4749,5 = 0,16.

Він показує, скільки залучених коштів підприємство використало на 1 гривню вкладених в активи власних коштів.

Якщо коефіцієнт співвідношення становить, у нашому випадку, 0,16, то це означає, що на кожну 1 гривню власного капіталу припадає 16 копійок позичених коштів.

Теоретичне значення цього показника повинно бути меншим за 1. Збільшення його величини свідчить про втрату фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності = 1 : Коефіцієнт автономії = Активи підприємства : Власний капітал = ряд.280 : ряд.380 = 5513,8 : 4749,5 = 1,16.

Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Наприклад, якщо значення цього коефіцієнта 1,16, то