рентабельність активів, розраховану з використанням показника нерозподіленого прибутку);
К3 = прибуток до оподаткування : загальний обсяг активів (характеризує рентабельність активів, розраховану з використанням прибутку);
К4 = ринкова вартість акціонерного капіталу (статутний капітал) : загальний обсяг боргових зобов’язань;
К5 = виручка : загальний обсяг активів (характеризує віддачу активів).
Спрогнозуємо ймовірність настання банкрутства на підприємстві, використовуючи дані Балансу та Звіту про фінансові результати (див. додатки Г і Д).
К1 = 2332,0 : 5513,8 = 0,42.
К2 = 996,3 : 5513,8 = 0,18.
К3 = 2563,8 : 5513,8 = 0,46.
К4 = 43,7 : 764,3 = 0,06.
К5 = 6775,0 : 5513,8 = 1,23.
Z = 1,20 х 0,42 + 1,40 х 0,18 + 3,30 х 0,46 + 0,60 х 0,06 + 0,99 х 1,23 =
= 0,504 + 0,252 + 1,518 + 0,036 + 1,2177 = 3,5277 3,5
Критичне значення показника розраховувалося Альтманом за даними статистичної вибірки і склало 2,9. З цією величиною співставляється розрахункове значення показника.
Якщо Z<1,8 - імовірність банкрутства є дуже високою;
1,8<Z<2,7 - імовірність висока;
2,7<Z<2,9 - імовірність низька;
Z>2,9 - імовірність дуже низька.
На думку Альтмана, за допомогою цієї моделі прогноз ймовірного банкрутства підприємства на період в 1 рік можна встановити з точністю до 95%.
Разом з тим, при сучасних реаліях української економіки до даного показника потрібно відноситися досить помірковано і критично. Це обумовлено наступними причинами:
- по-перше, в більшості випадків фінансова звітність має низьку якість складання;
- по-друге, об’єктивну ринкову оцінку акціонерного капіталу (К4) можна отримати тільки по відношенню до великих компаній, акції яких котуються на біржі;
- по-третє, на господарську діяльність підприємств великий вплив мають показники неекономічного характеру.
Тому поряд із цим фінансовим показником потрібно враховувати і інші критерії ймовірності настання фінансової кризи на підприємстві, зокрема такі як підвищення собівартості продукції, зниження продуктивності праці, неритмічність виробництва, втрата клієнтів та покупців готової продукції, хронічне невиконання зобов’язань перед інвесторами, кредиторами, акціонерами тощо.
