Формування дохідної частини кошторису доходів і видатків установи здійснюється на основі розрахунків доходів по кожному джерелу, що передбачаються у плановому періоді. За основу цих розрахунків беруться показники обсягів надання платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду; кількість місць у гуртожитках; кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюється у відповідності до законодавства. Під час розрахунку показників, на основі яких визначаються доходи планового періоду, обов’язково повинен враховуватися рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому.

У видатковій частині кошторису доходів і видатків установи зазначається загальна сума витрат з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації.

Асигнування, передбачені у видатковій частині кошторису доходів і видатків установи, мають забезпечувати повне фінансування витрат цієї установи. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з розміром фонду заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – з наявними джерелами фінансування.

Розмір витрат за кошторисами розраховують самі установи. При цьому за основу беруть показники обсягу роботи установи на плановий рік, штатної чисельності та контингенту цієї установи (по школах - це кількість учнів, по вузах - кількість студентів, по лікарнях - кількість ліжок).

При визначенні розміру витрат використовують середньорічні показники:

Kc = (Kп+Кк) : 2,

де, Кс – середньорічний контингент;

Кп – контингент на початок року;

Кк – контингент на кінець року.

Для навчальних закладів і установ, у яких господарський рік не збігається з бюджетним, розрахунок здійснюється наступним чином:

Кс = (Кп х Мп + Кк х Мк) : 12,

де, Мп – кількість місяців функціонування контингенту з початку календарного року;

Мк – кількість місяців функціонування контингенту до кінця календарного року.

Наприклад, якщо кількість учнів у школі на 1 січня планового року становить 800, а на 1 вересня - 840, то

Кс = (800 х 8 + 840 х 4) : 12 = 813 чоловік.

Розрахунок обсягу витрат на утримання бюджетної установи проілюструємо на прикладі планування видатків по основних статтях кошторису вищого навчального закладу.

Вихідною базою для визначення розміру асигнувань по вузах є кількість студентів, яку відображають у кошторисі на дві дати: 1 січня і 1 вересня планового року з урахуванням плану прийому і випуску студентів. Також враховується контингент аспірантів, слухачів підготовчих відділень, центрів підготовки магістрів тощо.

Приклад. Визначити середньорічний контингент студентів по вузу, якщо відомо:

1. Контингент студентів на початок року - 900 чол.

2. Випуск студентів станом на 1 липня - 270 чол.

3. Прийом з 1 вересня - 290 чол.

Кс = (900 х 6 + 630 х 2 + 920 х 4) : 12 = 862 студенти.

Виходячи із розрахованого контингенту, визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів на 1 викладача.

Фонд заробітної плати планується окремо за групами персоналу: професорсько-викладацького, навчально-допоміжного, адміністративно-обслуговуючого тощо.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховують, виходячи із кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Ставка заробітної плати залежить від посади (викладач, завідувач кафедрою, директор інституту), вченого звання (професор, доцент), наукового ступеня (доктор наук, кандидат наук) і стажу педагогічної роботи.

Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з штатним розписом і затвердженими посадовими окладами.

Нарахування на заробітну плату (тобто загальнообов’язкові внески у державні цільові фонди) визначають у відповідності з діючим законодавством.

Видатки на відрядження враховують оплату проїзду, добових і квартирних по службових відрядженнях, але їх розмір не повинен перевищувати минулорічної суми.

Значну частину у витратах вузів становлять видатки на виплату стипендій. Їх розраховують на основі середньорічної кількості студентів, відсотка студентів, яким виплачується стипендія, та середнього розміру стипендії.

Приклад. Визначити видатки на виплату стипендій по вузу, якщо відомо:

1. Кількість студентів денної форми навчання на початок року - 6850 чол.

2. Випуск студентів з 1 липня - 1200 чол.

3. Прийом студентів з 1 вересня - 1300 чол.

4. Забезпечується за рахунок бюджету - 30% студентів.

5. Середня місячна стипендія - 40 грн.

Кс = (6850 х 6 + 5650 х 2 + 6950 х 4) : 12 = 6683 студенти.

На державному забезпеченні знаходиться 2005 студ. (6683 х 30 : 100)

Видатки на виплату стипендій становлять:

2005 х 40 х 12 = 962400 грн.

Видатки на опалення, освітлення, водопостачання і водовідведення визначають, виходячи із середніх витрат, які склалися за минулі роки, з врахуванням інфляції.

Капітальні видатки передбачають, в основному, видатки на капітальний ремонт вузівських приміщень. Їх визначає головний розпорядник бюджетних коштів у відповідності з технічною документацією на будівлі, що потребують ремонту.

В Україні актуальною продовжує залишатися проблема цільового використання бюджетних коштів в умовах нестачі фінансових ресурсів та пошуку додаткових джерел фінансування установ соціальної сфери.

Основними напрямами вдосконалення фінансування установ соціальної сфери в сучасних умовах є наступні.

Освіта.

Відсутність стратегічного погляду на місце освітньої галузі в загальному контексті соціально-економічних змін значною мірою зумовила підхід до її фінансування. Доволі часто розвиток освіти продовжує розглядатися лише як соціальне навантаження на виробничу сферу. В межах такого підходу скорочення витрат на неї і ставка на розширення її платних форм може здаватися досить логічною. Безумовно, розширення зон платності в сфері освіти збільшує різноманітність як джерел її фінансування, так і типів соціальної поведінки.

Проте комерціалізація освіти, не регламентована правовими нормами, при недостатньому бюджетному фінансуванні загрожує майбутньому