Фінанси громадських організацій та доброчинних фондів.

Добровільні громадські формування об’єднують громадян на основі єдності інтересів та уподобань для спільної реалізації своїх прав і свобод. Незалежно від назви, яку отримує таке формування (рух, конгрес, фонд, спілка), всі вони поділяються на дві великі групи: політичні партії і громадські організації.

Політичні партії об’єднують громадян–прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, головною метою яких є участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади та місцевого самоврядування.

Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян (професійні спілки, творчі спілки, товариства сліпих тощо).

Громадські організації та політичні партії володіють майном і коштами, необхідними для здійснення їхньої статутної діяльності. Майно і кошти можуть бути надані засновниками, учасниками, державою, підприємствами і організаціями.

Об’єднання громадян мають право проводити необхідну господарську та комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, а також виступати засновниками підприємств.

Доходи політичних партій та громадських організацій формуються, головним чином, за рахунок:

- вступних та членських внесків;

- поступлень від належних їм комерційних структур;

- проведення платних заходів;

- добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” обмежує розмір добровільних перерахувань цифрою 4% суми оподатковуваного прибутку звітного року, причому ставиться вимога цільового використання добровільних пожертвувань лише на проведення екологічної, оздоровчої, аматорської, культурної, освітньої, релігійної, наукової діяльності.

Для політичних партій встановлені деякі обмеження:

- створені ними установи і організації можуть належати тільки до засобів масової інформації;

- комерційна діяльність має бути пов’язана з продажем суспільно-політичної літератури, виробів із власною символікою, проведенням фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо.

Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:

1/ іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян і осіб без громадянства;

2/ державних органів і підприємств (крім випадків, передбачених законодавством);

3/ підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного учасника є більшою 20%;

4/ нелегалізованих об’єднань громадян;

5/ анонімних пожертвувачів.

Видатки громадських організацій пов’язані із необхідністю фінансування витрат згідно статутної діяльності, а також витрат на оплату праці штатного управлінського апарату, адміністративно-господарських витрат, проведенням культурно-масових заходів.

Громадські організації і політичні партії - це некомерційні організації, і тому вони не сплачують податку на прибуток, користуються пільгами по деяких інших податках і зборах. Держава не втручається в діяльність вказаних організацій, яка регламентується виключно їх статутом.

Найбільш чисельною громадською організацією є професійні спілки, метою діяльності яких є захист інтересів та прав громадян, що об’єднуються за професійною ознакою. Профспілкові організації побудовані за виробничо-територіальним принципом.

Доходами професійних спілок є:

- вступні і членські внески;

- доходи від комерційної діяльності підприємств, що належать профспілкам;

- благодійні внески;

- кошти, що надходять від підприємств за колективними договорами тощо.

Щомісячні членські внески встановлені у розмірі 1% від місячної заробітної плати, доходу. Більша частина вступних і членських внесків залишається в розпорядженні первинних профспілкових організацій, а від 5 до 15% перераховується вищестоящим профспілковим організаціям.

Професійні спілки мають право зберігати вільні кошти в банках, видавати кредити підприємствам для виробництва товарів народного споживання, для розвитку соціальної бази. Професійна спілка може мати власність у вигляді будинків, готелів, обладнання тощо.

Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям, можуть витрачатися на такі цілі:

- культурно-виховну роботу;

- фізкультуру і спорт;

- матеріальну допомогу членам профспілок;

- адміністративно-господарські і організаційні витрати;

- преміювання активістів.

Професійні спілки не сплачують податків, а підпорядковані їм комерційні організації сплачують їх на загальних умовах.

Доброчинний фонд – це недержавна організація, головною метою функціонування якої є здійснення доброчинної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій громадян.

Доброчинна благодійницька діяльність в Україні здійснюється в наступних напрямках:

- поліпшення матеріального становища соціально незахищених верств населення;

- надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, конфліктів, жертвам репресій;

- підтримка розвитку охорони здоров’я, освіти, науки, культури;

- захист і охорона навколишнього середовища;

- захист і охорона історичних пам’яток тощо.

Держава не втручається в діяльність доброчинних фондів, але може сприяти їхньому розвитку, особливо коли діяльність таких фондів спрямована на вирішення проблем загальнонаціонального чи регіонального значення (в такому випадку можуть виділятися кошти з бюджету).

В залежності від статусу доброчинні фонди поділяються на державні і місцеві. Вони, як і інші громадські організації, можуть мати у власності кошти, майно, майнові права, необхідні для здійснення статутної діяльності.

Особливість фінансів доброчинних фондів полягає в тому, що:

- в джерелах формування коштів переважають добровільні пожертвування та спонсорські внески;

- держава може втручатися у діяльність доброчинних фондів, надаючи допомогу та додаткові пільги.

Доходи доброчинних фондів формуються за рахунок:

- внесків членів фондів;

- благодійних внесків та пожертвувань юридичних і фізичних осіб;

- коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм, що відповідають завданням фонду;

- кредитів та позик;

- частини доходів від діяльності підпорядкованих суб’єктів господарювання.

Кошти доброчинних фондів витрачаються:

- на благодійницьку діяльність згідно статуту (виділення стипендій обдарованим дітям, отримання ними освіти, організацію спортивних змагань, олімпійських та параолімпійських ігор тощо);

- оплату праці штатним працівникам;

- адміністративно-господарські та інші видатки.

В Україні серед двох сотень доброчинних організацій добре відомі своєю діяльністю такі доброчинні фонди як “Україна-дітям”, “Сімейне коло”, “Відродження”, “Намисто Славутича”, “Житло - військовим”, Всеукраїнський фонд відтворення пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара та інші.