Бюджетний процес.
Бюджетний процес – це регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Бюджетний кодекс України визначає наступні стадії бюджетного процесу:
складання проектів бюджетів;
розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Від початку складання бюджетів до затвердження звітів про їх виконання весь бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України та місцевих органів самоврядування.
Тривалість стадій бюджетного процесу різна в окремих країнах, але в більшості випадків весь процес триває в середньому біля 2 років.
Бюджет складається на рік. Цей період має назву бюджетного періоду, він в Україні співпадає з календарним роком. Проте є рад держав, в яких бюджетний рік не співпадає з календарним. Наприклад, у США бюджетний рік триває з 1 жовтня по 30 вересня, у Швеції – з 1 липня по 30 червня, в Японії – 1 квітня по 31 березня.
Складанню проекту бюджету передує велика і тривала підготовча робота, яка проводиться Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та їх органами на місцях.
Не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України.
Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, де містяться пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:
1) граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту;
2) частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України;
3) граничного обсягу державного боргу та його структури;
4) питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету тощо.
Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період ґрунтуються на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття.
За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Безпосередня робота по складанню проекту Державного бюджету виконується за дорученням Кабінету Міністрів Міністерством фінансів України. На якість складання проекту бюджету здійснюють вплив різноманітні фактори як внутрішнього, так і зовнішнього характеру (рис. 13):
Рис. 13. Вплив факторів на якість складання проекту бюджету.
На практиці процес складання проекту бюджету триває біля 7 місяців (з березня по вересень) і охоплює багато узгоджувальних операцій.
Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.
Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановленому Міністерством фінансів України.
На основі аналізу бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України і подає його Кабінету Міністрів України для розгляду.
Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.
Звичайно, що повністю задовольнити потреби міністерств в державних асигнуваннях на сьогоднішній день держава не в змозі. Про це свідчать дані таблиці 5.
Таблиця 5.
Порівняння потреб у бюджетних асигнуваннях і можливостей їх фінансування в Україні.
Стаття видатків | Запити міністерств, які базуються на чинному законодавстві, млрд.грн. | Оцінка МФУ, виходячи із можливостей фінансування, млрд.грн. | Відсоток задоволення потреб, %
Усього видатків | 79,02 | 27,98 | 35,4
в т. ч.
наука | 1,90 | 0,34 | 17,9
національна оборона і безпека держави | 8,10 | 2,83 | 34,9
освіта | 9,61 | 3,89 | 40,5
соціальний захист і соціальне забезпечення | 13,10 | 3,80 | 29,0
культура і мистецтво | 5,16 | 0,27 | 5,2
засоби масової інформації | 2,84 | 0,14 | 4,9
фізкультура і спорт | 3,42 | 0,1 | 2,9
будівництво | 5,29 | 0,15 | 2,8
Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:
1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України;
2) прогнозні показники зведеного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;
3) перелік пільг по податках, зборах (інших обов'язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;
4) зведення та структура фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;
5) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;
6) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України.
Представлений проект Закону до 1 жовтня підлягає попередньому розгляду комітетами Верховної Ради. Після цього проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях Верховної Ради і приймається Верховною Радою до 1 грудня року, що передує плановому.
Закон “Про Державний бюджет на відповідний рік” та Постанова Верховної Ради про порядок введення