б) ринок з реалізацією угод в майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф’ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

За умовами обігу фінансових інструментів (в даному випадку мова йде виключно про фондові інструменти) фінансовий ринок поділяється на:

а) первинний ринок, що характеризує ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів;

б) вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному ринку. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) окремих цінних паперів, яка відображає всю наявну інформацію про фінансовий стан емітентів і умов емісії.

Фінансові інструменти являють собою різноманітні фінансові документи, які мають грошову вартість, і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, класифікують:

За видами фінансових ринків:

а) інструменти кредитного ринку. До них відносяться гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку;

б) інструменти фондового ринку. До них відносяться цінні папери, які обертаються на цьому ринку;

в) інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

г) інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються до продажу (страхові продукти), а також розрахункові документи і окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

д) інструменти ринку золота (срібла, платини). До них відносять названі види цінних металів, які використовуються з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також цінні папери, які обслуговують цей ринок.

За періодом обертання:

а) короткострокові фінансові інструменти, що обслуговують операції на ринку грошей;

б) довгострокові фінансові інструменти, що обслуговують операції на ринку капіталів.

За характером фінансових зобов’язань:

а) інструменти, додаткові фінансові зобов’язання по яких не виникають (валютні цінності, золото тощо);

б) боргові фінансові інструменти, які характеризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем та зобов’язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка. (облігації, векселі, чеки тощо);

в) дольові фінансові інструменти, які підтверджують право їх власника на частку у статутному капіталі емітента і на отримання відповідного доходу (акції, інвестиційні сертифікати тощо).

За пріоритетною значимістю:

а) первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку), які характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо);

б) вторинні фінансові інструменти або деривативи (фінансові інструменти другого порядку), які характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов’язання їх власника купити чи продати первинні цінні папери, що обертаються на ринку, валюту, товари або нематеріальні активи на заздалегідь визначених умовах в майбутньому періоді. Такі фінансові інструменти використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій і страхування цінового ризику (хеджування). Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф’ючерсні і форвардні контракти.

За гарантованістю рівня доходності поділяють на:

а) фінансові інструменти з фіксованим доходом, які характеризують фінансові інструменти з гарантованим рівнем доходності при їх погашенні;

б) фінансові інструменти з невизначеним доходом, рівень доходності яких може змінюватися в залежності від фінансового стану емітента або кон’юнктури фінансового ринку.

За рівнем ризику:

а) безризикові фінансові інструменти, до яких відносять короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати найнадійніших банків, “тверду” іноземну валюту, золото та інші цінні метали, придбані на короткий період. Термін “без ризикові” є певною мірою умовним, оскільки потенційний фінансовий ризик має будь - який із перерахованих видів фінансових інструментів;

б) фінансові інструменти з низьким рівнем ризику, до яких відносять групу короткострокових фінансових інструментів, які обслуговують ринок грошей, виконання зобов’язань по яких гарантується стійким фінансовим станом і надійною репутацією позичальника;

в) фінансові інструменти з поміркованим рівнем ризику, що характеризують групу фінансових інструментів, рівень ризику по яких приблизно відповідає середньоринковому.

г) фінансові інструменти з високим рівнем ризику, до яких відносять фінансові інструменти, рівень ризику по яких суттєво перевищує середньоринковий.

д) фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику, які використовуються, для здійснення найризикованіших спекулятивних операцій на фінансових ринках.

Слід зазначити, що наведена класифікація відображає поділ фінансових інструментів лише за найбільш суттєвими загальними ознаками. Кожна із наведених груп фінансових інструментів, в свою чергу, класифікується за окремими специфічними ознаками, які відображають особливості їх випуску, обігу і погашення.

На фінансовому ринку діють різні учасники, функції яких визначаються метою їх діяльності та участю у здійсненні окремих угод.

Склад учасників вітчизняного фінансового ринку визначено Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”. Це – емітенти, інвестори та особи, що провадять професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Класифікація учасників є достатньо складною і не завжди точно визначеною. Вона ускладнюється в міру деталізації й розгляду в різних аспектах зважаючи на різноманітність операцій з фондовими цінностями і багатогранність функцій, які можуть виконувати різні учасники фінансового ринку.

Учасників фінансового ринку в залежності від виконуваних ними функцій можна класифікувати наступним чином (рис. 14):

Рис. 14. Склад основних груп учасників фінансового ринку.

Продавці і покупці фінансових інструментів складають групу прямих учасників фінансового ринку, які здійснюють основні функції щодо проведення фінансових операцій. Виділяють наступні види прямих учасників на окремих сегментах фінансового ринку (рис. 15).

Рис. 15. Основні види прямих учасників фінансових операцій

на окремих сегментах фінансового ринку.

Фінансові посередники складають доволі багаточисельну групу основних учасників фінансового ринку, які забезпечують посередницький зв’язок між продавцем і покупцем фінансових інструментів.

Фінансові посередники надають багато корисних послуг учасникам фінансового ринку: