Другий тип — паперово-кредитна система гро-шового обігу, в основі якої лежать паперові та кредитні гроші.

№ п/п | Елементи системи металевого грошового обігу | Елементи паперово-кредитної системи грошового обігу

1 | Грошова одиниця (гривня, долар, рубль тощо) мають речове втілення | Грошова одиниця у готівковій (тілесній) та безготівковій (нетілесній) формах

2 | Масштаб цін (ваговий вміст грошового ме-талу в грошовій одиниці) | Масштаб цін у формі вагового вмісту грошового металу відсутній

3 | Види державних гро-шових знаків (мета-левих або паперових), що мають законну платіжну силу | Види державних грошових знаків та характер забез-печення їхньої платіжної сили

4 | Регламентація гро-шової емісії банкнот та монет | Регламентація готівкового та безготівкового обігу

5 | Визначення валютних курсів на основі зі-ставлення золотого (срібного) вмісту на-ціональних грошових одиниць | Визначення та забезпечення певного порядку обміну на-ціональної валюти на інозем-ну (валютний паритет і регу-льований державою валютний курс)

6 | Інститути, що здій-снюють емісію та ре-гулюють грошовий обіг |

Інститути, що здійснюють емісію та регулюють грошо-вий обіг

Зіставна структура грошових систем [1]

Як видно із таблиці, структура сучасної гро-шової системи дещо змінилась. Деякі з елементів (зо-лотий паритет) уже стали історією, деякі (механізм встановлення курсів валют) видозмінилися, з'явились нові елементи (регламентація безготівкового обігу, ха-рактер забезпечення платоспроможної сили готівкових та безготівкових грошових знаків тощо).

Витіснення з обігу повноцінних металевих грошей пояснює закон Ніколя Орезма (1360 р.), який в сучасну економічну науку ввійшов під назвою закону Грехема.

Закон Грехема стверджує, що будь-який тип гро-шей, який є ціннішим у будь-якій іншій, відмінній від грошей якості, поступово зникає з обігу.

У популярній формі цей Закон формулюють так: "погані" гроші витісняють ''хороші" гроші з обігу. Наприклад, якщо функцію грошей виконує худоба, яка не диференціюється за якістю, то власники худоби намагаються розрахуватись гіршою худобою, залиша-ючи собі кращу для отримання від неї транспортних послуг, м'яса, шкіри, молока.

Аналогічна ситуація спостерігалась у країнах з біме-талічною грошовою системою. Якщо функції грошей виконують водночас золоті й срібні монети, перераху-нок одних в інші підтримується на одному рівні, а ціна вагової одиниці немонетарнтих золота та срібла від-різняється від цінової пропорції монетарних золота та срібла, то "хороші" гроші зникнуть з обігу і будуть замінені "поганими" грошима. Прикладом дії цього закону можуть слугувати події, що відбулися в 60— 70-ті рр. XIX ст. У цей час відбулося зниження вар-тості срібла порівняно з золотом. Так, якщо в 1866— 1870 рр. співвідношення ціни золота до ціни срібла ста-новило 15,5 : 1, то в 1876 р. вже 17,8 : 1. Але в деяких європейських країнах (Франція, Швейцарія, Італія, Бельгія) співвідношення ціни монетарного золота до ціни срібла залишалося на рівні 15,5 : 1. Це означає, що золото було оцінене законом нижче його ринкової вартості, а срібло — вище його ринкової вартості. Така ситуація спонукала до обміну золота в злитках на срібло в злитках за ринковою вартістю (17,8 кг Ag за 1 кг Аu). Потім із срібла карбували мо-нети й міняли їх на золоті в пропорції 15,5 : 1. Це при-звело до вилучення золотих монет з обігу. Їх переплав-ляли в злитки, а знецінене срібло заповнювало грошові канали в обігу. Виникала загроза повного витіснення золотих грошей з обігу, що спонукало відмову держав від біметалізму. З часом золоті гроші були витіснені з грошового обігу паперовими та кредитними грошима.

Об'єктами грошово-кредитної системи є гроші, що в процесі історичного розвитку змінюють свої форми, види та функції. У найзагальнішому вигляді еволю-ція форм грошей може бути представлена таким чи-ном.

1. Товарні догрошові еквівален-ти - товар, з натуральною формою якого пов'язана його суспільна функція загального еквівалента (зерно, хутро, слонова кістка тощо).

2. Золоті та срібні монети - повноцінні монети із золота або срібла, які виконують усі функції грошей (кредитні гроші можуть вільно обмінюватися на грошовий метал).

3. Білонні монети - неповноцінна розмінна монета, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрати на її карбування.

4. Паперові гроші - грошові знаки, що випускаються державним казначейством і законодавчо забезпечені певною купівельною спроможністю.

5. Кредитні гроші - знаки вартості, які виникли на основі заміщення майнових зобов'язань приватних осіб і держави.

6. Міжнарод-ні гроші - найбільш ліквідні активи, спеці-ально створені міжнародними фінансовими організаціями і визнані ними як законні платіжні засоби у взаєморозрахунках між різними країнами (наприклад спеціальні права запозичення (СПЗ)).

Розвиток ринкового господарства урізноманітнює та ускладнює зв'язки між економічними суб'єктами, що призводить до збільшення проміжку часу між вироб-ництвом і реалізацією товарів та послуг, і тому най-більш розповсюдженою формою грошей стають кре-дитні гроші.

Види кредитних грошей

Вексель — боргове зобов'язання позичальника кре-дитору про повернення боргу в призначений строк з виплатою процента.

Депозитні гроші — система спеціальних розрахунків між банками на основі банківських переказів з одного рахунка на інший.

Банкнота (банківський білет) — грошові знаки, випу-щені емісійними банками. В сучасних банкнотах немає власної внутрішньої вартості, тому їх називають бор-говими зобов'язаннями банків.

Чек — наказ власника рахунка (чекодавця) кредитній установі, яка обслуговує його, сплатити певну суму грошей чекодержателеві.

Електронні гроші — система банківських розрахунків за допомогою ЕОМ.

Сучасний грошовий обіг здійснюється у двох фор-мах: безготівковій та готівковій.

Готівка, як правило, використовується при утворенні доходів домогосподарств (заробітна плата, пенсії, сти-пендії і т. ін.) та при їх витратах домогосподарствами (купівля товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщення заощаджених коштів у банках, пенсійних фон-дах, страхових компаніях