У сучасному суспільстві й інші чинники, які заохочують домогосподарства споживати менше або більше за кожного можливого рівня використовуваного доходу. На обсяг споживання впливають сподівання, можливість переміщення майбутнього доходу для поточного споживання, оподаткування, процентні ставки тощо [3, с.59].

Сподівання споживачів пов’язані з майбутніми цінами, грошовими доходами та наявністю товарів, можуть суттєво вплинути на поточні видатки й заощадження. Наприклад, очікування зростання цін та нестача товарів ведуть до збільшення поточних видатків на споживання і до зменшення заощадження.

Припустимо, що існує зв’язок між доходом, споживанням і заощадженням. Наскільки він тісний?

Насправді цей взаємозв’язок досить простий. Заощадження – це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження дорівнюють доходу мінус споживання. Взаємозв’язок доходу, споживання та заощаджень у 2004 році в США подано у таблиці № 2. В останньому рядку таблиці подано важливий показник – норму особистих заощаджень. Вона визначається як відношення особистих заощаджень до використаного доходу.

Економічні дослідження показують, що доход є основним визначником споживання і заощадження. Багаті заощаджують більше, ніж бідні не тільки в абсолютних цифрах, а й як відсоток від доходу. Найбідніші неспроможні заощаджувати взагалі. Замість цього, доки вони можуть позичати або витрачати свої заощадження, доти мають місце від’ємні заощадження. Тобто найбідніші витрачають більше, ніж заробляють. Як результат, зменшуються нагромаджені заощадження, або найбідніші заходять ще більше в борги.

У таблиці № 2 ілюструється матеріал щодо використаного доходу, заощаджень і споживання, що взято з оглядів бюджетів американських сімей. Перший стовпець показує сім різних рівнів використовуваного доходу, другий – заощадження за кожного рівня доходу, а третій – видатки на споживання за кожного рівня доходу.

Таблиця № 2

Заощадження та споживання американських сімей у 2004 році |

Використовуваний доход (дол.) | Чисті заощадження (+), від’ємні заощадження (-) (дол.) | Споживання (дол.)

A | 24000 | -110 | 24110

B | 25000 | 0 | 25000

C | 26000 | +150 | 25850

D | 27000 | +470 | 26600

E | 28000 | +760 | 27240

F | 29000 | +1170 | 27830

G | 30000 | +1640 | 28360

Точка нульового заощадження означає, що сім’я не заощаджує і не витрачає попередніх заощаджень, а споживає весь свій доход, що становить близько 25000 доларів. Нижче від точки нульового заощадження, наприклад 24000 доларів, сім’я споживає більше ніж її доход. Це призводить до від’ємних заощаджень (-110 доларів). Коли доходи перевищують 25000 доларів, сім’ї починають робити заощадження.

Третій стовпець показує видатки на споживання для кожного рівня доходу. Оскільки кожен долар доходу складається із частини, що йде на споживання (стовпець 3), та частини, що заощаджується (стовпець 2),, то стовпці 2 і 3 залежать один від одного, вони у сумі

обов’язково повинні становити перший стовпець.

Щоб зрозуміти як споживання впливає на національний обсяг виробництва, потрібно ввести декілька нових понять. Нам необхідно з’ясувати, скільки додаткових доларів споживання та заощаджень народжує кожний додатковий долар доходу. Цей взаємозв’язок проявляється через:

функцію споживання, яка показує зв’язок між споживанням і доходом, та двійника цієї функції;

функцію заощадження, що розкриває взаємозв’язок заощаджень та доходу [11, с.49].

2. Заощадження та їх витрачання

Заощадження дорівнюють доходу мінус витрати на споживання:

S = YL – C = YL * (NL – WL) / NL

З рівняння випливає, що заощадження протягом робочого періоду життя людини дорівнюють певній частці трудового доходу, а числове значення такої частки дорівнює числовому значенню частки, яку становить період, коли людина не працює за віком, від усього життя.

На малюнку № 1 показано схему споживання, заощадження і витрачання заощаджень за весь період життя. Упродовж усього життя потік споживчих видатків С рівномірний і становить разом С * NL. У період життя, коли людина не працює за віком, такі споживчі видатки фінансуються за рахунок заощаджень, що накопичувалися протягом робочого періоду життя. Отже, заштриховані відрізки (YL – C) * WC і C * (NL – WL) рівні, або можна сказати так і за рахунок заощаджень у роки праці фінансуються витрати в період, коли людина не працює за віком.

Малюнок № 1.

WR

max

YL | активи

C | Заощадження

Витрачання заощадження

o | WL NL

З малюнка стає очевидною важлива ідея теорії життєвого циклу споживання. Вона полягає у тому, що плани споживання складаються так, аби досягти однакового або рівномірного рівня споживання шляхом заощадження упродовж періодів високих доходів і витрачання заощаджень у періоди низьких доходів. Отже, це важливий відхід від розгляду споживання лише як такого, що базується на поточному доході. Різниця суттєва, бо в обрахунках споживчих видатків упродовж всього життєвого циклу відраховуються доходи, які будуть одержані за все життя, а не лише поточний доход. Та перш ніж детальніше розглядати цей аспект проблеми, повернемося до малюнка і подивимося на роль активів.

Теорія життєвого циклу споживання – це, звісно, і теорія життєвого циклу заощадження. У своєму найпростішому вигляді, як показано на малюнку № 1 , вона передбачає, що працюючи, люди заощаджують на період, коли не трудитимуться за віком. Але теорія життєвого циклу містить загальніший теоретичний підхід до заощадження. Тобто, люди прагнуть мати рівномірний рівень споживання впродовж усього життя. Доход у часі може розподілятися не так рівномірно. Людина може навчатися, виходити на пенсію або рік не працювати з різних причин, хоч їй виповнилося лише сорок років. Теорія життєвого циклу заощадження