ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема: «Розробка інтелектуальної системи для виконання експертного аналізу фінансових даних»

ЗМІСТ

Вступ

Формування ринкових відносин, відхід від директивного управління економікою в Україні вимагає створення кардинально нової методологічної і методичної бази, зокрема для прогнозування і планування, а також для оцінки кредитоспроможності. Особливо актуальним сьогодні, в умовах глобальної фінансової кризи, є питання встановлення необхідності кредитування суб’єктів господарювання, яка визначається не тільки їх фінансовими показниками, але й ефективністю самої діяльності.

Для рішення будь-яких важливих проблем необхідні: розумний план, мобілізація зусиль та відповідна винагорода. У цій важливій сфері управлінської діяльності виникає потреба у відповідній інформаційній базі та програмних інструментах, що дозволять аналізувати, оцінювати та прогнозувати основні показники діяльності.

З метою заповнення певною мірою прогалин у цій галузі і здійснюється дослідження методів прогнозування, планування, оцінки кредитоспроможності, а також можливості їх впровадження в умовах ринкової економіки. Використання методів прогнозування та експертної оцінки показників дозволить поглибити кількісний та якісний економічний аналіз, розширити область економічної інформації і рішень, інтенсифікувати економічні розрахунки, повніше і глибше обґрунтувати і визначити можливі темпи і пропорції розвитку національної економіки, добитися оптимальності рішень, що приймаються, допоможе у практичному здійсненні прогнозування і планування на державному і регіональному рівнях.

Метою дипломного проекту є наступні етапи досліджень і розробки:

вибір необхідного методу прогнозування, оцінки кредитоспроможності і його практичне застосування;

створення бази даних підприємств-позичальників, вибравши для цього середовище створення бази даних;

створення програмного проекту з модулем підключення бази даних до програми;

написання модуля програми для виконання всіх основних операцій з даними бази, зокрема, додавання, редагування, знищення даних;

створення модуля програми, який на основі математичної моделі кредитоспроможності визначає рейтингову оцінку підприємств;

написання модуля програми для виводу та легкого сприйняття інформації про рейтингову оцінку підприємств;

оцінка економічної доцільності використання програмного забезпечення.

Теорії та застосування фінансового прогнозування

Прогнозування та типологія прогнозів

Суспільне життя неможливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив розвитку. Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку суспільства й економічних ресурсів, що забезпечують його досягнення, для виявлення найбільш імовірних і економічно ефективних варіантів довгострокових, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних у даний момент заходів. В умовах науково-технічного прогресу й удосконалення економічної системи держави, прогнозування стає одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики суспільного розвитку.

Таким чином, сучасні умови вимагають максимального розширення фронту прогнозування, подальшого удосконалення методології і методики розробки прогнозів. Чим вищий рівень прогнозування процесів суспільного розвитку, тим ефективнішим є планування і керування цими процесами в суспільстві.

Процес прогнозування складається з ряду етапів, кожний з яких вирішує певне завдання:

визначення задачі – уточнюється об'єкт прогнозу, формуються мета і задачі, визначається точність і час випередження прогнозу;

формування об'єкта прогнозу відповідно до поставленого завдання – визначається структура об'єкта, виділяються основні фактори, з'ясовується їх підпорядкованість, ієрархічність, взаємозв'язок;

збір ретроспективної інформації про об'єкт – визначаються джерела інформації, розробляється методика переробки і подання інформації, встановлюються її обсяги;

формалізація задачі – розробляється методика формалізованого подання інформації і здійснюється вибір класу моделей опису об'єкта прогнозу;

вибір методів і алгоритму – серед відомих вибирається найбільш придатний метод прогнозування, розробляється відповідний алгоритм і оцінюється точність прогнозу;

моделювання на основі ретроспективних даних оцінки якості моделі;

видача результатів прогнозу.

Прогнозування, у тому числі економічне, співвідноситься з більш широким поняттям – передбачення, як випереджуючого відображення дійсності, заснованого на пізнанні законів природи, суспільства і мислення. В залежності від ступеня конкретності і характеру впливу на хід досліджуваних процесів розрізняють три форми передбачення, які послідовно доповнюють одна одну: гіпотезу (загальнонаукове передбачення), прогноз, план.

Економічний прогноз має дати об'єктивне досто-вірне уявлення про те, що може бути за тих чи інших умов. Він може стати надійною основою для прий-няття державних рішень при його включенні в макроекономічний план, тим самим надаючи останньо-му директивного характеру. Прогноз та план як економічні дослідження мають базуватися на певних методологічних принципах:

Єдність політики та економіки – цей принцип дає визначення пріоритетів.

Принцип системності прогнозування.

Принцип наукової обґрунтованості або принцип врахування об`єктивних законів розвитку суспільства.

Принцип адекватності прогнозу об`єктивним закономірностям.

Принцип альтернативності прогнозування – можливість будувати декілька прогнозів, які розвивають різні сторони розвитку економіки, тобто досягнення однієї мети декількома шляхами.

Основними функціями економічного прогнозування є:

науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;

дослідження об'єктивного розвитку економіки і соціально-економічних явищ у конкретних умовах у певний період;

оцінка об'єкта прогнозування;

виявлення альтернатив розвитку економіки і соціального розвитку;

нагромадження наукового матеріалу для обґрунтованого вибору певних рішень.

Програмний аспект прогнозу полягає у визначенні можливих шляхів досягнення бажаних і необхідних результатів, очікуваної в часі реалізації кожного з можливих варіантів і ступеня вірогідності успішного досягнення результату за тим чи іншим варіантом. Організаційна сторона прогнозу містить у собі комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують досягнення визначеного результату за тим чи іншим варіантом. В організаційному аспекті виходять із представлення про наявні еко-номічні ресурси і накопичений науковий потенціал.

Основні критерії типології прогнозів: масштаб прогнозування, час випередження, характер досліджуваних об’єктів, функціональна ознака, джерело прогнозної інформації.

За масштабом прогнозування виділяють прогнози:

макроекономічний і структурний (міжгалузевий і міжрегіональний);

розвитку галузевих комплексів (паливно-енергетичного, агропромислового, сфери обслуговування населення та ін.);

галузеві і регіональні;

на рівні окремих підприємств;

виробництва окремих продуктів.

За часом прогнози підрозділяються таким чином:

оперативні (до 1 місяця);

короткострокові (1 місяць – 1 рік);

середньострокові (1 рік – 3 роки);

довгострокові (від 3 до 10 років);

стратегічні (більше 10 років).

Зазначені типи прогнозів відрізняються один від одного також за своїм змістом і характером оцінок досліджуваних