система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатність людини у процесі праці.
Широкомасштабні заходи, спрямовані на поліпшення здоров'я людей, повинні здійснюватись на кожному підприємстві у встановленому законодавчому порядку. Суворе додержання умов гігієни та фізіології праці є не тільки особистою справою людини, але й колективу, оскільки порушення принципів гігієни позначається не тільки на здоров'ї порушника, але й інших членів колективу.
Комплекс організаційних заходів і технічних засобів захисту, накопичений досвід роботи показує, що є реальна можливість добитися успіхів щодо усунення впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих з комп'ютерами. Проте, особи, допущені до роботи з комп'ютерною технікою, все ще зазнають впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, таких як монотонність, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статистична електрика та інших.
Праця багатьох працівників пов'язана з впливом психофізичних факторів, таких як розумове перевантаження, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, емоційні перевантаження.
Нещасні випадки під час роботи за комп’ютерами можуть статися внаслідок дій фізично-небезпечних виробничих факторів при підключенні периферійних пристроїв зі знятим кожухом корпусу системного блока, при ураженні електричним струмом, виконанні працівниками невластивих для них робіт. Електричні установки становлять потенційну небезпеку для людини як у процесі експлуатації, так і під час проведення профілактичних робіт.
Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та канцелярських службовців, які у своїй діяльності використовують ВДТ, частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри.
Дослідження медиків-гігієністів, психологів, світлотехніків та фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія користувача ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій; одноманітною позою; великою кількістю стереотипних високо координованих рухів, що виконуються лише м'язами
кистей рух на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того, при роботі з дисплеями на електронно-променевих трубках виникає вплив на користувача цілої низки факторів фізичної природи — електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання тощо.
Встановлено, що стан організму користувача значно залежить від типу роботи з ВДТ та умов її виконання. В загальному усі користувачі комп'ютерів поділяються на професіоналів та непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб, які використовують комп'ютер епізодично і він є для них не основним, а тільки допоміжним засобом (науково-технічні працівники, бібліотекарі, студенти, школярі, торгівельні працівники та інші). Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:
Діяльність, яка пов'язана з виконанням нескладних багаторазово повторюваних операцій, що не вимагають великого розумового напруження. Наприклад, робота операторів комп'ютерного набору, працівників довідкових служб.
Діяльність, яка пов'язана із здійсненням логічних операцій, що постійно повторюються. Це робота інженера-економіста, інженера-проектувальника, оператора автоматизованого виробництва.
Діяльність, коли в процесі роботи необхідно приймати рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму. Наприклад, робота інженера-програміста, диспетчерів руху залізничного транспорту, аеропортів тощо.
Для кожної категорії користувачів комп'ютерів характерні свої особливості впливу комплексу несприятливих факторів трудового процесу та умов праці.
Основним потенційним джерелом небезпеки для людини в ОЦ є електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ, так як в процесі експлуатації або проведенні профілактичних робіт людина може торкатись частин установок, що знаходяться під напругою. Специфічна небезпека електроустановок в ОЦ: провідники під струмом, корпуси настільної ЕОМ та іншого обладнання, що знаходиться під напругою в результат пошкодження (пробою) ізоляції не подають ніяких сигналів, що попереджують людину про небезпеку. Реакція людини на електричний струм виникає лише при протіканні його через тіло людини.
Небезпека електричного струму на відміну від інших небезпек полягає в тому, що людина не в стані без спеціальних приладів виявити напругу дистанційно, як, наприклад, рухомі предмети чи механізми, розпечені об'єкти, відкриті люки, необгороджені краї майданчиків, які знаходяться на висоті, і т.п. Небезпека виявляється занадто пізно – коли людина вже уражена.
Електротравматизм людини можливий, коли при експлуатації електроустановок не виконуються необхідні технічні умови, коли електроустановка експлуатується на низькому технічному рівні, коли не виконуються вимога ПУЕ і ПТБ (Правила улаштування електроустановок і Правила техніки безпеки). Електротравматизм – це результат порушення вимог правил техніки безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок. Це наслідок незадовільної ізоляції струмопровідних частин, перехід напруг на корпус електроустановок, обрив проводів (і як наслідок – крокова напруга, напруга дотику). Причиною електротравматизму в багатьох випадках є непродумані, помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу.
Одним з найсуттєвіших факторів впливу на людину є випромінювання моніторів комп'ютерів. Види електромагнітних випромінювань електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в моніторах ЕОМ, середні дані замірів, нормовані значення та їх діапазон наведені в таблиці 5.1.
Рентгенівське випромінювання шкідливо впливає на кісткові тканини і кровотворні функції кісткового мозку. Інфрачервоне випромінювання шкідливо впливає на зір, втомлюючи очі, при тривалій дії порушує нормальне сприйняття кольору оком людини.
Таблиця . – Види електромагнітних випромінювань ЕПТ
Види випромінювань | Діапазон | Фактичні (середні) дані замірів | Нормовані значення
Рентгенівське
Ультрафіолетове
Видимий діапазон
ІЧ-випромінювання Електростатичне поле
Електричний струм
Яскравість | понад 1,2Кев
220-280нм
280-320нм
320-400нм
400-700нм
700 нм-1мм
0-50 Гц | 8-16 мкР/год
0 0-0.01 Вт/м2
0,1-3,0 Вт/м2
3,5-6,0 Вт/м2
0.05-4.5 Вт/м2
15 кВ/м
U=220B І=2А
80-90 Кд/м2 | 75.0 мкР/год
0.01 Вт/м2
0.01 Вт/м2
10 Вт/м2
100 Вт/м2
20-60 кВ/м
U=220BI=0.1A
не менше 35 Кд/м
Наступним за ступенем впливу на людський організм є фактор освітлення. Недостатнє або надто сильне освітлення впливає на органи