методи екстраполяції є не що інше як використання теоретичних і емпіричних моделей перемінних поза ретроспективною ділянкою спостережень за даними залежностей між ними на ретроспективній ділянці. Таким чином, за-стосування екстраполяції в прогнозуванні завжди припускає використання яких-небудь моделей. Тому будь-яке моделювання є основою для екстраполяції.
На першому рівні всі методи за ознакою «інформаційна підстава методу» поділяються на три класи:
фактографічні;
комбіновані;
експертні.
Фактографічні – базуються на фактичній інформації про об'єкт прогнозування і його минулий розвиток. В експертних методах використовується інформація, яку надають фахівці-експерти в процесі систематизованих процедур виявлення й узагальнення їх думок.
Комбіновані – методи зі змішаною інформаційною основою. У свою чергу, класи експертних і фактографічних методів підрозділяються на підкласи за методами обробки інформації.
Експертні – методи, засновані на думках експертів у даній галузі знань з наступною обробкою отриманих результатів з метою виявлення основних критеріїв і тенденцій, властивих об'єкту.
Експертні методи розділяються на два підкласи:
прямі експертні оцінки;
експертні оцінки зі зворотним зв'язком.
Прямі експертні оцінки будуються за принципом одержання і обробки незалежної узагальненої думки колективу експертів (чи одного з них) при відсутності впливу на кожного експерта думок іншого експерта і всього колективу.
Експертні оцінки зі зворотним зв'язком у тому чи іншому вигляді реалізують принцип зворотного зв'язку на основі впливу на оцінку експертної групи (одного експерта) думок, що отримані раніше від цієї групи.
Експертні методи в прогнозуванні застосовуються в таких випадках:
при відсутності доволі представницької і достовірної статистичної характеристики об'єкта;
великої невизначеності середовища функціонування об'єкта для тих галузей промисловості, що зазнали сильного впливу нових відкриттів;
дефіциті часу чи в екстремальних ситуаціях.
Широке застосування експертні оцінки знаходять при прогнозуванні основних напрямків науково-технічного прогресу, суспільної і політичної сфер діяльності.
Клас фактографічних методів поєднує три підкласи:
методи аналогій;
випереджальні методи;
статистичні методи.
Методи аналогій спрямовані на виявлення подібності в закономірностях розвитку різних процесів. До них відносяться методи математичних і історичних аналогій.
Методи математичних аналогій як аналог для об'єкта прогнозування використовують об'єкти іншої фізичної природи, інших галузей науки, що мають математичний опис процесу розвитку, який збігається з об'єктом прогнозування.
Методи історичних аналогій як аналог використовують процеси однакової природи, що передують у часі розвитку об'єкта прогнозування.
Випереджальні методи прогнозування засновані на певних принципах спеціальної обробки науково-технічної інформації, що враховують її властивість випереджати прогрес науки і техніки. До них відносяться методи дослідження динаміки науково-технічної інформації, які використовують побудову динамічних рядів на базі різних видів такої інформації, аналізу і прогнозування на цій основі розвитку відповідного об'єкта. До випереджального методу можна віднести також методи дослідження й оцінки рівня техніки, засновані на використанні спеціальних методів аналізу кількісної і якісної науково-технічної інформації для визначення характеристик рівня якості існуючої і проектованої техніки.
Статистичні методи являють собою сукупність методів обробки кількісної інформації про об'єкт прогнозування, об'єднаної за принципом виявлення математичних закономірностей змін, що містяться в ній, характеристик даного об'єкта з метою одержання прогнозних моделей.
Також методи прогнозування класифікуються на види на методичній основі. Кожен вид поєднує методи, що мають як основу однаковий апарат їх реалізації. Так, наприклад, статистичні методи за видами поділяються на методи екстраполяції та інтерполяції, методи, у яких застосовується апарат регресійного і кореляційного аналізу, методи, що використовують факторний аналіз, і т.д. До статистичних методів прогнозування відносять також і методи евристичної самоорганізації моделей.
Серед статистичних методів, використовуваних при прогнозуванні економічних систем, особливий клас складають методи побудови й оцінки одночасних рівнянь, що відбивають сукупність законів, одночасна дія яких обумовлює поводження об'єкта. Система одночасних рівнянь застосовується, коли виникає складність в моделюванні таких економічних об'єктів, як галузь чи підприємство, і необхідність системного представлення розвитку цих об'єктів на основі прогнозування систем взаємозалежних показників, коли модель розвитку об'єкта не може бути представлена механічною сумою ізольованих рівнянь за окремими показниками. Рівняння моделі мають враховувати не тільки вхідну інформацію, але й причинно-наслідкові зв'язки між показниками, тобто повинні описувати систему показників, що характеризують об'єкт як єдине ціле.
За ступенем формалізації методи економічного прогнозування можна розділити на: інтуїтивні і формалізовані (рисунок 1.1).
Інтуїтивні методи прогнозування використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через значну складність об'єкта прогнозування. У цьому випадку використовуються оцінки експертів. При цьому розрізняють індивідуальні і колективні експертні оцінки.
До складу індивідуальних експертних оцінок входять:
метод «інтерв'ю», при якому здійснюється безпосередній контакт експерта з фахівцем за схемою «питання-відповідь»;
аналітичний метод, при якому здійснюється логічний аналіз якої-небудь прогнозованої ситуації, складаються аналітичні доповідні записки;
метод написання сценарію, що заснований на визначенні логіки процесу чи явища в часі за різних умов;
психоінтелектуальна генерація ідей.
Методи колективних експертних оцінок містять у собі:
метод «комісій»;
«колективну генерацію ідей» («мозкова атака»);
метод «Дельфі»;
матричний метод.
Ця група методів заснована на тому, що при колективному мисленні, по-перше, більш висока точність результату і, по-друге, при обробці індивідуальних незалежних оцінок, що виносяться експертами, можуть виникнути продуктивні ідеї.
Рисунок . – Класифікація методів прогнозування
У групу формалізованих методів входять дві підгрупи: екстраполяції і моделювання.
До першої підгрупи відносяться методи:
найменших квадратів;
ковзних середніх;
експонентного згладжування;
адаптивного згладжування.
До другої групи відповідно:
структурне моделювання;
- сітьове моделювання;
- матричне моделювання;
- імітаційне моделювання.
Розглянуті класи інтуїтивних і формалізованих методів подібні за своїм складом до експертних і «фактографічних» методів. Фактографічні методи засновані на фактично наявній інформації про об'єкт прогнозування і його минулий розвиток, експертні базуються на інформації, отриманій з оцінок фахівців-експертів. У клас експертних методів прогнозування входить метод евристичного прогнозування. Це аналітичний метод, суть якого полягає в побудові і наступному усіканні «дерева пошуку» експертної оцінки з використанням якої-небудь евристи-ки. При цьому методі здійснюється