при об'ємі приміщення 20-40 м3 на одного працюючого – не менше 20 м3/год;

при об'ємі приміщення більше 40 м3 на одного працюючого, наявності вікон і відсутності виділену шкідливих речовин допускається природна вентиляція.

Таблиця . – Оптимальні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень

Назвва приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Температура,

єС | Відносна вологість,

% | Швидкість руху повітря,

м/с

лабораторія | Іа- легка | Холодний

Теплий | 22-24

23-25 | 40-60

40-60 | 0,1

0,1

Таблиця . – Характеристика штучної освітленості робочих місць

Назва примі-щення | Розряд зорової роботи | Освітленість, лк | Тип світи-льника

Загальне освітлення | Комбінова-не освітлення | Аварійне освітлення

(для продовження роботи) | Аварійне освітлення

(для евакуації людей)

лабора-торія | IV,б | 300 | 350 | - | - | ЛДОР з лампами типу ЛБ-40

Штучна освітленість приміщень забезпечується лампами різних типів та світильниками з лампами розжарювання, люмінесцентними лампами та іншими. Світильники можуть бути висячі, такі що підвішені до стелі певними засобами, та такі що прикріплені прямо до стелі без підвісення.

Розраховуємо штучну освітленість приміщення де буде використовуватись розроблений програмний продукт. Параметри кімнати – h=3м, a=8м, b=7м, hр.п=1м. Потрібно створити освітленість Ev=300лк люмінесцентними лампами типу ЛБ-40 в світильниках ЛДОР. Коефіцієнти відбивання в приміщенні сп=50%, сс=30%, ср.п=10%, коефіцієнт запасу приймаємо k=1,3. Рекомендований світильник маю в поперечній площині криву світло розподілення Д, тобто косинус не розподілення. В даному випадку л=1,4.

Висота звисання світильників ЛДОР з підвісами hзв=0.

Розрахована висота

hp=h- hр.п- hзв=3-1-0=2м.

Відстань між рядами світильників

L= л * hp =1.4*2=2.8м.

Кількість рядів світильників

n'=b/L=7/2.8=2,5.

Приймаємо n=2. Визначимо відстань від крайнього ряду світильників до стіни: (7-2.8*2)/2=0,7м.

Індекс приміщення

i=(a*b) / hp*(a+b) = (8*7) / 2*(8+7) = 1,87 ? 2

За цим значенням інтерполяцією знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку з=0,525. Приймаємо коефіцієнт мінімальної освітленості z=1.15;

Визначаємо потрібний світловий потік ламп в кожному з рядів світильників

Fv = (Ev*S*k*z)/(n* з) = (300*56*1.3*1.15)/(2*0.525) = 23920 лм.

Світильники ЛДОР випускаються з лампами по 40Вт і по 80Вт. Якщо ж взяти світильники з двома лампами по 40Вт і потоком по 3000 лм, то необхідно число світильників на ряд:

N1=23920/6000 = 3.98 ? 4

При довжині одного світильника 1,24м загальна довжина становитиме 4,96м. Відстань між світильниками в ряді 0,5м і від крайніх світильників до стін 0,25м.

Загальна потужність ламп освітлювальної установки

P1=2*4*2*40=640 Вт

Виходячи з даних розрахунків розрахована загальна потужність ламп освітлення в приміщенні забезпечує потрібну освітленість, що задана в постановці задачі по розрахунку штучної освітленості.

Забезпечення безпеки користувачів ЕОМ

Вимоги електричної і механічної безпеки ЕОМ і систем обробки даних встановлені ГОСТ 25864-83. Додаткові або особливі заходи безпеки, яких необхідно дотримуватись при експлуатації і технічному обслуговуванні ЕОМ і їх пристроїв, вказуються в їх ЕД.

Особи, що допускаються до експлуатації і технічного обслуговування ЕОМ, повинні пройти цільове навчання по вивченню правил роботи і вимог безпеки при роботі з ЕОМ, а також ЕД на конкретні види ЕОМ, до роботи з якими вони мають допуск. До експлуатації ЕОМ допускаються особи, що мають групу по електробезпеці не нижче II, до технічного обслуговування – групу III. Для безпечної експлуатації ЕОМ в приміщенні, де вона встановлена, повинні забезпечуватись кліматичні умови встановлені ЕД.

Всі пристрої ЕОМ підлягають захисному заземленню, за винятком пересувних і переносних, в конструкції яких заземлення не передбачено. Не допускається використовувати к захисне інформаційне заземлення, якщо це не дозволено ЕД.

Електричний опір і міцність ізоляції в пристроях ЕОМ перевіряється відповідно до ЕД з врахуванням наявності подвійної, підсиленої і додаткової ізоляції. Періодичній перевірці не рідше 1 разу на рік підлягає струм витоку пристроїв ЕОМ, який не повинен перевищувати, мА:

0,25 – для пристроїв класу II;

0,75 – для ручних пристроїв класу I;

3,5 – для переносних пристроїв класу I, стаціонарних – класу I з вилкою і розеткою, стаціонарних – класу I, призначених для постійного приєднання до мережі.

Для стаціонарних пристроїв класу I допускається струм витоку понад 3,5мА до 50% споживаного струму за наступних умов:

мережеві і заземлюючий проводи мають постійне з’єднання з пристроєм і мережею будівлі;

біля входу пристрою повинен бути попереджувальний напис «Великий струм витоку! Перед підключенням приєднати заземлюючий провід»;

перетин внутрішнього заземлюючого дроту пристрою не менше 1,2мм2;

як додатковий захист рекомендується індикація обриву захисного заземлення.

Перевірка проводиться згідно ГОСТ 25861-83 для вторинних ланцюгів, що не мають з’єднань із заземленням, за допомогою міліамперметра, яким вимірюється струм між заземлюючим елементом пристрою і проводами вторинного ланцюга по черзі.

Враховуючи велику щільність монтажу і пристроях ЕОМ, при їх технічному обслуговуванні повинні забезпечуватися шляхи витоку, повітряні зазори і відстані по ізоляції в ланцюгах, пошкодження ізоляції яких може привести до ураження електричним струмом. При технічному обслуговуванні пристроїв ЕОМ підлягає обов’язковій перевірці на справність зовнішнього підключення ЕОМ до мережі і підключаючи пристроїв. Проводи і кабелі не повинні мати пошкоджень ізоляції і захисної оболонки, обривів жил у місцях приєднання. В місцях введення у вхідні пристрої проводи і кабелі повинні бути закріплені, щоб не створювати натягу струмопровідних жил. З’єднувальні пристрої, зокрема вбудовані в ЕОМ, повинні мати справні контакти, в з’єднувальних пристроях релейно-контактного типу контактний зазор у відключеному стані повинен бути не меншим 3 мм.

Стан внутрішньої проводки в пристроях ЕОМ підлягає перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні. Внутрішня проводка повинна мати трасування, опорне кріплення для запобігання натягу проводів і їх з’єднань, додаткову ізоляцію або екранування для відділення проводів, що знаходяться під основною